Емфітевзис, як один із найбільш міцних речових прав після права власності, може бути припинений за рішенням суду та лише у випадках і з підстав, встановлених законом.
Таку думку висловила колегія Касаційного цивільного суду, передаючи справу №390/25/22 на розгляд об’єднаної палати, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі рішенням суду першої інстанції розірвано договір про встановлення права користування чужою ділянкою для сільськогосподарських потреб через недоведення внесення емфітевтичної плати за договором. Суд апеляційної інстанції відмовив у позові у зв’язку із пропущенням позивачами позовної давності.
Колегія суддів КЦС зазначила, що по своїй суті емфітевзис — це речове, довгострокове, відчужуване та успадковуване право володіння та користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Емфітевзис постає в історії приватного права та цивілістичній доктрині як найбільш повне обмежене речове право на сільськогосподарські землі, поступаючись у цьому аспекті лише праву власності. Емфітевзис як речове право на чуже майно стає відносно самостійним і незалежним від договору, яким він встановлений.
Водночас, підстави припинення речових прав на чуже майно спеціально визначаються лише законом та є вичерпними для емфітевзису.
Також у КЦС зауважили, що загальні умови та підстави розірвання договору, які визначені у гл.53 ЦК, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною (ч.2 ст.651 ЦК), як і загальні підстави припинення права користування ділянкою, які визначені у ст.141 ЗК, не можуть застосовуватися для встановлення наявності підстав для припинення емфітевзису, як права речового, якщо інше прямо не передбачено законом для емфітевзису.
Отже, колегія КЦС уважає, що належним способом захисту прав особи у зв’язку з несплатою за користування земельною ділянкою по договору про встановлення емфітевзису є стягнення боргу, тобто примусове виконання обов’язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).
З огляду на це, колегія суддів пропонує ОП КЦС відступити від висновків щодо застосування ч.2 ст.651 ЦК у справах про розірвання договору емфітевзису, викладених у постановах КЦС від 26.05.2021 у справі №153/19/19 та від 28.10.2021 у справі №390/351/20, в яких суд касаційної інстанції погодився із можливістю розірвання вказаного правочину з підстав невиконання обов’язків з оплати користування чужою ділянкою.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!