Внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.
На це звернув увагу Касаційноий господарський суд у справі №910/17344/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі було завлено відвід колегії суддів з підстав ймовірної упередженості та необ’єктивності.
КГС зазначив, що приписами ч.4 ст.35 ГПК прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Натомість, як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи заявника зводяться до незгоди з послідовністю вирішення колегію суддів процесуальних питань під час розгляду касаційної скарги.
При цьому саме на головуючого покладається завдання з визначення послідовності процесуальних дій (у тому числі щодо клопотань сторін) з метою забезпечення додержання порядку їх вчинення, а також здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків.
Ця та інші справи включені до оновленого огляду практики КГС щодо окремих питань застосування положень ГПК (за лютий 2022 року — червень 2024 року). В ньому наведено узагальнення правових позицій у форматі «питання- відповідь» із застосуванням переліку за нормами ГПК.
Зокрема, в огляді містяться відповіді на такі питання:
що повинна довести особа, яка не брала участі у справі, в разі оскарження рішення до суду апеляційної інстанції;
чи є зловживанням процесуальними правами багаторазове звернення адвоката (касатора) з клопотанням про відкладення розгляду справи з підстав його перебування за межами України під час дії воєнного стану за відсутності відповідних доказів? Чи підлягає задоволенню таке клопотання;
за яких умов позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може бути прийнята судом до розгляду в процесі, що вже розпочався;
які обставини справи набувають/ не набувають властивостей преюдиційності? Чи можна спростувати преюдиційні обставини;
чи є тотожними поняття «неналежні докази» і «недопустимі докази»;
чи підлягає сплаті судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів?
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!