За відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Такий висновок зробив Касаційний господарський суд, скасувавши рішення попередніх інстанцій у справі №910/20528/21 та ухваливши нове, яким відмовив у задоволенні позову, інформує «Закон і Бізнес».
За обставинами справи банк надав кредит ТОВ «Комелія» (позичальник). Банк набув право іпотеки на два об’єкти ТОВ «Інвест-Бізнес Компані»: будівлі і землю під ними.
Надалі були внесені записи про припинення іпотеки щодо землі — на підставі підробленого судового рішення, щодо будівель — на підставі довідки ТОВ про те, що будівлі нібито знесені. ТОВ «Інвест-Бізнес Компані» передало землю до ТОВ «Олсен Груп», яку згодом поділили на дві частини.
Земельні ділянки, утворені внаслідок поділу, придбав відповідач — ТОВ «Лайтфрен» на аукціоні, проведеному СЕТАМ. На момент проведення аукціону в реєстрі не було відомостей щодо обтяжень зазначених ділянок.
Банк, прагнучи відновити реєстрацію права власності ТОВ «Інвест-Бізнес Компані» на будівлі й реєстрацію за собою права іпотеки на будівлі та землю, звернувся з позовом до господарського суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зазначивши, що ТОВ «Лайтфрен» не є добросовісним набувачем, в розумінні положень ст.388 Цивільного кодексу. Апеляційний суд скасував це рішення в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог та задовольнив їх.
КГС, посилаючись на сформований у постановах ВП ВС підхід щодо добросовісності, зазначив, що у цій справі за обставин придбання ТОВ «Лайтфрен» земельних ділянок за процедурою реалізації майна на прилюдних торгах і відсутності в Реєстрі відомостей щодо обтяжень вказаних земельних ділянок немає підстав вважати, що ТОВ «Лайтфрен» є недобросовісним набувачем. В іншому разі буде порушено європейські стандарти правомірності втручання у право власності.
ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій поклали на ТОВ «Лайтфрен» додатковий обов’язок, крім відомостей, що містяться в реєстрі, перевіряти та аналізувати обставини правомірності попередніх переходів майна.
Крім того, ВС наголосив, що добросовісний набувач не може відповідати через порушення інших осіб, допущені в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст.388 ЦК, а отже втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною і покладає на нього індивідуальний та надмірний тягар.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!