Як суб’єктний склад меморандуму впливає на юрисдикцію спору, вказав ВС

Спір за позовом фізосіб про стягнення коштів за меморандумом та договором позики, підписаними фізособами, які отримували гроші особисто, а не як представники юросіб, належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №495/1703/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі між чотирма ТОВ в особі відповідачів — двох фізичних осіб з однієї сторони (Сторона 1) і позивачами з іншої (Сторона 2) — було укладено меморандум. Відповідно до його умов Сторона 1 заборгувала гроші, які були направлені на сільськогосподарське виробництво та торгові операції; сторони домовилися про умови погашення боргу. Позивачі просили суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів майже $6 млн (з урахуванням відсотків), передбачені меморандумом.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, закрив провадження у справі, оскільки в меморандумі вказана заборгованість юросіб, яка пов’язана з їхньою господарською діяльністю.

Однак, КЦС зауважив, що такий висновок є помилковим у частині зазначення відповідачів як учасників господарських правовідносин, оскільки вони не є стороною господарського договору.

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що меморандум підписано відповідачами як фізособами, які отримували гроші особисто (про що свідчать відповідні розписки), а не як уповноважені представники юросіб.

Отже, КЦС констатував, що у цій справі суб’єктний склад — це фізичні особи, між якими наявний спір про цивільне право, а саме стягнення коштів за меморандумом та договором позики.

Позивачі скористалися своїм правом на визначення на власний розсуд відповідачами фізичних осіб.

Тож КЦС дійшов висновку, що, закривши провадження у справі та вказавши на необхідність розгляду позову в порядку господарського судочинства, суди не встановили дійсну правову природу меморандуму і розписки, не врахували суб’єктний склад сторін спору та підстави заявленого позову, а тому дійшли помилкового висновку про належність спору до юрисдикції господарських судів.

Закон і Бізнес