Принцип (не)випадковості

Справа «Роттердам+»: самовідвід, якого не очікували, та відмова у відводах очевидних

Під час чергового засідання в АП ВАКС, як й минулого разу, розгляд по суті справи «Роттердам+» за апеляційною скаргою прокурора САП на рішення про закриття кримінального провадження знову не відбувся. Проте питання щодо відводів були розглянуті.

Нагадаємо, що, як повідомляв «ЗіБ», тиждень тому коли вирішувались питання щодо законності формування складу суду, в засіданні оголошувалась перерва через повітряну тривогу. Тож у черговому засіданні було продовжено розгляд попередньо заявлених відводів. Крім того, суд заслухав заявлені нові.

Адвокатами було заявлено відводи з підстав порушення порядку автоматизованого розподілу стосовно визначення колегії суддів для розгляду цієї справи. Стороною захисту наведені аргументи щодо порушення критерію вибірковості під час авторозподілу та безальтернативності визначення складу суду.

Як з’ясувалося, через виключення більшості суддів АП ВАКС з авторозподілу, лише три судді приймали участь у розподілі справи — Дмитро Михайленко, Микола Глотов та Даниїла Чорненька. Саме вони й були обрані до складу колегії.

Чи був дотриманий у цьому випадку принцип випадковості? Чи забезпечив суд альтернативність вибору складу суду? Ці питання лунали у судовому залі.

Сторона захисту наполягала на дотриманні вимог законодавства щодо забезпечення випадковості призначення певного судді. Й дотримання цього принципу не може ставитись у залежність від порушення строків досудового розслідування. Нагадаємо, що вони тривали аж 6 років, за які, що не дивно, більшість суддів першої та апеляційної інстанцій вже брали участь в розгляді тих чи інших питань цієї справи на етапі досудового розгляду.

Цікавим є те, що в іншій резонансній справі («плівки ОАСК») в аналогічній ситуації суддями було взято самовідвід саме через наявність такого безальтернативного авторозподілу.

Стороною захисту зазначалося, що умови, в яких здійснювалося формування трійки суддів, коли судом не був забезпечений принцип випадковості та штучно зменшено коло суддів для авторозподілу, не є результатом заявлених захистом клопотань про відвід, а є результатом сумнівних відпусток, а також інших обставин.

В судовому засіданні були проголошені фактичні обставини, які не можуть не викликати сумнів у стороннього спостерігача, зокрема, щодо подання заяв про відпустки без дотримання законодавчих положень, якими передбачено їх подання у строк до 7 днів до її дати. Зауважувалось, що такі відпустки були надані як щорічні, і вони мали коригуватись з урахуванням графіку відпусток та встановлених строків подання заяв. Також не можуть не привертати увагу проголошені відомості щодо прийняття наказів про надання відпусток в один день щодо всіх заяв, поданих у різні дні.

До того ж, адвокати звернули особливу увагу, що фактично вся скарга прокурора САП складається із цитування позицій визначеної колегій суддів. При цьому, лише Д.Чорненька мала відмінну позицію, й саме її самовідвід був згодом підтриманий прокурором.

За таких обставин, дещо дивним виглядало питання колегії до захисту: хто ж буде розглядати апеляційну скаргу, якщо увесь склад буде відведений. Але чи повинен захист перейматися цим, якщо існують підстави для відводу складу суду або обґрунтовані сумніви щодо неупередженості окремих суддів?

Окрім авторозподілу, сторона захисту поставила під сумнів участь у судовому розгляді також й головуючого. Заявляючи клопотання про відвід Д.Михайленка, захисниця наполягала на тому, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Нею були надані судові рішення, з яких вбачається участь Д.Михайленка у розгляді апеляційних скарг у межах данного кримінального провадження.

Недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні закріплено в якості підстави для відводу судді на законодавчому рівні, що спрямовано на запобігання можливій необ’єктивності та упередженості судді.

Утім, при вирішенні питання про відвід Д.Михайленка, у колегії не виникало жодних сумнівів, що зазначені обставини можуть стати перешкодою для розгляду справи та впливати на його об’єктивність. Відвід залишився не задоволеним.

На цьому фоні несподіваним став самовідвід Д.Чорненької з тих самих мотивів, а саме: участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Цього разу аргументів судді виявилося достатньо для задоволення її клопотання. До речі, суддя М.Глотов додав до такого рішення окрему думку, зміст якої стане відомий пізніше.

Може скластися враження, що Д.Чорненька певний час вагалася та обмірковувала подачу самовідводу, тим більш, що він був заявлений не на початку підготовчих дій і до з’ясування думки учасників процесу та їх захисників з цього приводу, а після оголошення підстав відводів. І якщо поглянути на результати розгляду заяв про відвід, то вбачається застосування неоднозначного підходу до вирішення цих питань стосовно суддів однієї колегії.

Отже, за підсумком судового засідання у процесі підготовки розгляду апеляційної скарги у АП ВАСК маємо самовідвід Д.Чорненької. Тож очікується призначення нового члена колегії суддів, після чого слухання продовжаться. Сподіватимемося, що — справедливим та неупередженим судом…

Закон і Бізнес