Неповага до суду: ознаки та відповідальність за неї проаналізував суддя ВС

Повага до суду — це повага не до конкретного прізвища або посади, це повага насамперед до учасників процесу (бо зневага до суду передусім шкодить іншій стороні), до закону та держави в цілому.

На цьому наголосив суддя Касаційного адміністративного суду Ян Берназюк під час лекції в Національній школі суддів, інформує «Закон і Бізнес».

У рамках доповіді «Процесуальні питання запобігання зловживання процесуальними правами у залі судового засідання» він розповів, як:

розмежувати право особи на справедливий суд і свободу вираження поглядів від зловживання процесуальними правами;

співвідносяться штрафи, передбачені ст.149 КАС та ст.185³ КпАП;

гарантувати дотримання принципів безсторонності, змагальності та рівності при притягненні особи до відповідальності за зловживання процесуальними правами.

Я.Берназюк звернув увагу, що відповідно до п.5 ст.129 Конституції за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Норми закону «Про судоустрій і статус суддів» забороняють втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, виказування неповаги до суду чи суддів тощо, вказують на відповідальність за такі діяння.

Суддя зауважив, що рекомендація R (84)5 Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, вказує на необхідність застосування санкцій стосовно будь-якої сторони, яка затягує судовий процес. Також він навів положення висновку №18 (2015) КРЄС «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії», в якому, зокрема, зазначено, що існує чітка лінія між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, і неповагою та неправомірним тиском на судову владу, — з другого.

Лектор рекомендував для ознайомлення презентацію своєї колеги — судді Касаційного цивільного суду Наталії Сакари «Принцип добросовісності та зловживання процесуальними правами». В ній наведені складові принципу добросовісності:

заборона зловживання процесуальними правами;

вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків;

процесуальний естопель, або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium);

заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя — вводити суд в оману, використовувати втрачені процесуальні можливості.

Також суддя звернув увагу на рішення Ради суддів «Про схвалення Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду» від 26.10.2018 №62. У ньому констатовано, що поширення проявів неповаги до суду, уникнення винними особами юридичної відповідальності за вчинення такого правопорушення, відсутність забезпечення приміщень судів належною охороною призводять до невиконання українською державою своїх зобов’язань щодо забезпечення права на справедливий суд.

Далі Я.Берназюк проаналізував нормативні особливості складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185³ КпАП «Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України». Хоча ця стаття прийнята дуже давно, дотепер виникають проблеми з її застосуванням. Зокрема, справи про відповідні правопорушення розглядає суд, в якому вони вчинені, в короткий строк та за спрощеною процедурою.

Суддя навів кілька рішень Європейського суду з прав людини, в яких визнано порушення ст.6 та ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час притягнення заявників до відповідальності за цією статтею КпАП. Тому, на думку лектора, слід вдосконалити законодавство, зокрема передбачити розгляд справ за ст.185³ КпАП іншим судом, ніж той, в якому скоєно правопорушення.

Крім того, доповідач зазначив про необхідність при розгляді справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.185³ КпАП керуватися рекомендаціями РСУ №62. На це вказала Велика палата ВС у постанові від 1.07.2021 (провадження №11-105сап21).

Докладніше — у презентації Я.Берназюка.

Закон і Бізнес