Розмір основної винагороди, виплати якої може вимагати приватний виконавець, безпосередньо залежить від фактично стягнутої суми боргу, а не від зазначеної у виконавчому документі загальної суми стягнення.
На цьому наголосив Касаційний господарський суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №910/13760/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі постановою приватного виконавця передано банку в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом за рішенням місцевого суду майно на загальну суму понад 1 млн грн. На підставі цих документів банк отримав свідоцтво про право власності. Проте згодом рішення про здійснення реєстрації права власності за банком нерухомого майна боржника було визнано недійсним та скасоване, оскільки недотримано вимог мораторію.
З огляду на це, КГС визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що у боржника не виникли грошові зобов’язання перед приватним виконавцем у розумінні ст.1 КзПБ, оскільки скаржник не підтвердив стягнення суми боргу за виконавчими документами, пропорційно якій було нараховано основну винагороду приватного виконавця у розмірі заявлених кредиторських вимог до боржника.
Також в огляд практики КГС за січень — березень 2023 року включені низку інших правових позицій. Зокрема, у справах про банкрутство сформульовані правові висновки щодо:
можливості внесення змін до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
відмінностей у застосуванні положень ЦК та КзПБ у випадках визнання правочинів фраудаторними;
У справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки щодо:
неефективності такого способу захисту, як оскарження рішення загальних зборів товариства про звільнення директора без одночасного заявлення вимоги про поновлення на вказаній посаді;
неможливості забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені.
У справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки про:
різну правову природу понять «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням»;
підстави розірвання договору позички на користування нежилим приміщенням на вимогу позикодавця.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Ухвалено нову директиву щодо гармонізації деяких аспектів законодавства про неплатоспроможність
22.04.2026
Чи діє альтернативна підсудність у спорі про недійсність договору закупівлі електроенергії — ОП КГС
14.04.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!