Декриміналізація провокації підкупу порушить право на справедливий суд - думка

Навіть заради подолання корупції в Україні ми не можемо ігнорувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Ідея дозволити правоохоронцям здійснювати провокацію підкупу порушує право людини на справедливий суд.

Таку оцінку проекту Закону №9305 від 16.05.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією та хабарництвом» дав старший партнер АО «Dgravity Legal» Вадим Красник.

Народний депутат Антон Яценко, який є автором законодавчої ініціативи, пропонує виключити статтю 370 (Провокація підкупу) з Кримінального кодексу України. Диспозиція даної статті охоплює дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.

Сьогодні Кримінальний процесуальний кодекс містить вимоги до здійснення контролю за вчиненням злочину. Однією з них є заборона провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою його подальшого викриття. Проектом передбачається зробити виняток із цього правила для випадків проведення операції з провокації підкупу. Такі операції також з’являться серед прав правоохоронців, закріплених статтею 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».

Нардеп переконаний, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка сумлінно виконує свої обов’язки та навіть теоретично не допускає у своїй діяльності можливість надання чи отримання неправомірної вигоди, не спокуситься на вчинення корупційного правопорушення і у випадку провокації на вчинення відповідного діяння. Особа ж схильна до хабарництва у випадку провокації на відповідні корупційні дії лише підтвердить свою недоброчесність.

Європейський суд з прав людини, чия практика є обов’язковою для українських судів, ставиться до цього інакше, звертає увагу адвокат. «Провокацією борці з корупцією забезпечують собі можливість отримати докази та забезпечити розслідування. Але ЄСПЛ виходить із того, що завданням правоохоронців є запобігання злочинам, а не підбурювання до вчинення нових», - зауважив В.Красник. – І саме заради відмежування правомірної поведінки від провокації у Страсбурзі було розроблено критерії». Він коротко виклав зміст цих критеріїв.

По-перше, це пасивність. Тут слід визначитися, чи не спонукала поведінка правоохоронних органів до вчинення злочину. Для цього необхідно вивчити підстави проведення негласних заходів (наявність підозр, можливість учинення злочину до того, як втрутилися органи правопорядку), а також поведінку залучених учасників. По-друге, - відсутність впливу. Поновлення пропозиції неправомірної вигоди, коли особа відмовилася, наполегливі спонукання тощо свідчитиме якраз про такий вплив. Не буде правомірним заходом також залучення агентури, яка фактично стає співучасником. Що також розцінюється судом як доказ провокації.

«Більше того, підозрюваний може піддати сумнівам правомірність негласних заходів. І в такому випадку довести, що підбурювання не було, повинна саме сторона обвинувачення. Тобто, навіть тягар доказування законності своїх дій лежить на стороні обвинувачення, – говорить В.Красник - І такий підхід, викладений у справі «Акбай та інші проти Німеччини», у своїй системності засвідчує принциповість позиції ЄСПЛ щодо додержання одного із ключових прав людини на справедливий суд, гарантованих Конвенцією».

«Тож тут не може бути жодних винятків. І навіть у разі підтримки Верховною Радою проекту №9305, якість закону буде спростована Європейським судом після першої ж скарги на Україну», - резюмував адвокат.

Закон і Бізнес