З тимчасового в постійний

Як проводити дистанційні загальні збори акціонерів за новим порядком і чи буде відтермінування дедлайну?

Рішення про переведення загальних зборів акціонерів у дистанційний формат у 2020 році здавалось вимушеним та тимчасовим. Механізм проведення таких зборів з того часу не лише не втратив актуальність, а й довів свою ефективність. Так народився новий порядок.

Відповідь на виклики

В Асоціації правників України відбулась презентація нового порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів. Член Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків Максим Лібанов розповів, звідки з’явився намір щодо прийняття нового порядку.

За словами спікера, відповідь на це питання дуже проста і мета-юридична. Дистанційні загальні збори — це те, що запропонували на початку 2020 року, під час пандемії, яка на той час здавалась найбільшою проблемою. Тоді актуальним стало питання, як проводити загальні збори, враховуючи, що є жорсткі обмеження держави на фізичну комунікацію значної кількості людей. Тоді народилась пропозиція на рівні закону нічого не вигадувати і доручити комісії затвердити тимчасовий порядок на період карантину.

До речі, збори позиціонувались саме як дистанційні, а не електронні, бо другий варіант їх проведення передбачає більш високий рівень ІТ-підготовки. Тимчасовий порядок розробили і затвердили за 2 тижні, після цього розпочалась активна історія його практичного застосування.

У 2022 році знову виникла проблема з проведенням зборів у звичному форматі — цього разу вже через бойові дії. Потрібні були нові адаптовані рішення. В результаті у серпні 2022-го з’явився новий закон про акціонерні товариства. А згодом було розроблено новий порядок проведення дистанційних зборів, який вже вступив в силу.

Новий порядок вже ніяк не пов’язаний з будь-якими обмеженнями. Законодавець чітко вказав: якщо для акціонерного товариства дистанційний формат проведення зборів є більш зручним, то з точки зору законодавства це є прийнятним варіантом.

М.Лібанов зазначив, що оскільки глобально цей механізм проведення зборів довів своє право на життя та свою ефективність, відтепер він буде постійним. Саме тому кінець 2022-го року присвятили розробці такого документу.

У всіх стейкхолдерів у свою чергу була можливість надати свої пропозиції та зауваження, як наслідок було подано понад 100 пропозицій, більшість з яких враховані. В результаті новий порядок чекає свого втілення на практиці, адже березень та квітень — це традиційна пора для проведення зборів акціонерів.

Модератор заходу, член ради комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку Володимир Ігонін також озвучив питання, що сьогодні для багатьох зависло у повітрі: а чи не дозволить законодавець продовжити строк для проведення акціонерних зборів, якщо згідно із законом хтось їх не встигне провести до 30.04.2023?

На це М.Лібанов зазначив, що ситуація порівняно з минулим роком значно змінилась. Адже рік тому не працювали реєстри, і відновлювати функціонування ринку почали лише влітку 2022-го. Саме тому торік не йшла мова про те, щоб встигнути провести збори до 30.04.2022. Але у 2023-му відтермінування не вважають доречним, тож дедлайн проведення річних зборів залишився незмінним. І саме спираючись на нього і поспішали прийняти новий порядок проведення дистанційних зборів.

Зміни та їх особливості

Про особливості нового порядку розповіла начальник управління з методології та корпоративних відносин ПАТ «Національний депозитарій України» Наталія Шевченко. Спікер звернула увагу на те, що певні особливості пов’язані із діючим воєнним станом.

Так, до прикладу, дистанційні збори сьогодні можуть проводитися незалежно від змісту норм статуту та інших внутрішніх документів, якими регулюється порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів. Бюлетень може бути засвідчений КЕП або іншим електронним підписом, що базується на сертифікаті відкритого ключа, нотаріально або депозитарною установою. Подається бюлетень на адресу електронної пошти депозитарної установи або в паперовій формі депозитарній установі.

Отримання переліку акціонерів відбувається в електронному вигляді. За результатами зборів депозитарна установа надає інформацію центральному депозитарію не пізніше 2 робочих днів після проведення зборів. В свою чергу центральний депозитарій надає інформацію особі, що проводить збори, не пізніше 2 робочих днів.

Також Н.Шевченко окреслила основні зміни, порівняно з попереднім порядком. Зокрема, в новому порядку є посилання на акції, які не зазначаються як голосуючі в переліку акціонерів:

акції, за якими депозитарною установою не надано обліковий реєстр;

акції, облік яких здійснює центральний депозитарій як уповноважений на зберігання;

акції, що обліковуються на рахунках депозитарної установи, яка не здійснила припинення діяльності у встановленому порядку.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається за 2 робочі дні до дати їх проведення. Також порядком встановлюється необхідність визначення взаємозв’язку між питаннями порядку денного таких зборів. А наглядова рада або рада директорів має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, якщо інше не передбачене статутом.

Договір про надання послуг з центральним депозитарієм являє собою або окремий договір або регулюється договором про обслуговування випусків цінних паперів.

Порядком запроваджено процедуру посвідчення депозитарною установою довіреності на право участі в загальних зборах у разі оформлення довіреності у вигляді електронного документу. Запроваджено також обов’язок потенційного представника повідомити акціонера про конфлікт інтересів.

У новому документі передбачено й порядок дій акціонера або представника у разі відмови депозитарної установи у прийнятті бюлетеня для голосування. Лічильна комісія не враховує результати голосування, якщо акціонер не має права голосу з відповідного питання порядку денного.

Окрім того, спікер звернула увагу, що було внесено зміни щодо порядку оформлення протоколу загальних зборів акціонерів – виключено обов’язок підписання протоколу головою виконавчого органу або однособовим керівником.

Який же механізм дій пропонує новий порядок у разі відмови депозитарної установи у принйтті бюлетеня? Акціонер або його представник має право до завершення голосування на загальних зборах направити документи на адресу електронної пошти, зазначену в повідомленні про проведення цих зборів. В період воєнного стану можна направити такі документи в паперовому вигляді за місцезнаходженням АТ. Йдеться про такі документи:

Бюлетень для голосування;

Оригінал або належно засвідчену копію відмови депозитарної установи;

Оригінали та/або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують особу акціонера (представника), повноваження представника акціонера.

Акціонер напрвляє копію відмови депозитарної установи у прийнятті бюлетеня для голосування до НКЦПФР. Реєстраційна та лічильна комісії загальних зборів акціонерів у межах своєї компетенції здійснюють аналіз документів відповідно до цього порядку.

Також Н.Шевченко розповіла про взаємопов’язані питання. Наявність взаємозв’язку між питаннями означає неможливість підрахунку голосів та прийняття рішення з одного питання порядку денного у разі неприйняття рішення або прийняття взаємовиключного рішення з попереднього чи одного з попередніх питання порядку денного.

Наявність або відсутність такого взаємозв’язку зазначається в рішенні про затвердження порядку денного загальних зборів. Іформація про взаємозв’язок між питаннями та про наслідки такого взаємозв’язку при підрахунку голосів зазначається у повідомленні про проведення загальних зборів акціонерів. Лічильна комісія не здійснює підрахунку голосів у разі неприйняття рішення або прийняття взаємовиключного рішення з попередього (одного з попередніх) питання порядку денного.

Ідейні натхненники нового порядку очікують, що з часом дистанційні збори взагалі виключать необхідність у проведенні зборів з фізичною присутністю акціонерів. До речі, однією із переваг дистанційних зборів є тривалість голосування у 7—10 днів.

Закон і Бізнес