Очікувана визначеність

АТ за новим законом: дистанційні збори, вибір структури та схуднення статутного капіталу

Протягом тривалого часу корпоративні юристи чекали на прийняття нового закону «Про акціонерні товариства» і зрештою дочекались. Детально виписані визначення, обов’язки посадових осіб та зручні інструменти корпоративного договору — що ще містить у собі новий закон?

Реальний мінімум

В Асоціації адвокатів України присвятили вебінар новому закону «Про акціонерні товариства». Допомагала розібратись колегам у нововведеннях адвокат, голова комітету ААУ з корпоративного права Катерина Спиридонова.

«Наше законодавство активно розвивається і ми отримуємо нові нормативно-правові акти. Мабуть, жоден корпоративний юрист не пропустив новину про нарешті прийнятий новий закон про акціонерні товариства. Адже дуже багато колег чекали на нього», — розпочала вебінар К.Спиридонова. Однак під час другого читання законопроект зазнав значних змін порівняно з тим, з чим знайомились правники ще кілька років тому. Закон набере чинності з 2023 року, тож у юристів попереду багато часу для того, аби вивчити доволі об’ємний законопроект.

Документ вводить чимало нових термінів, зокрема «бездокументарну форму акцій» замінила «електронна форма». Окрім того, змінилося визначення пакетів акцій. Так, тепер йдеться про збільшення відсоткового порогу: домінуючий контрольний пакет акцій – більше 95%; значний контрольний — більше 70%; контрольний — більше 50%.

Із загальних новел К.Спиридонова звернула увагу на мінімальний розмір статутного капіталу АТ, який визначений на рівні 200 розмірів мінімальної зарплати (проти існуючих сьогодні 1250 розмірів мзп).

Також АТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів. Хоча ця норма існує і зараз, втім закон передбачав можливість встановити переважне право акціонерів на викуп акцій у випадку продажу. У новому ж законі ця можливість прямо не прописана.

Крім того, повертається контроль за чистими активами. Він виглядатиме таким чином: якщо чисті активи, за даними останньої річної фінансової звітності, становлять менше 50% розміру зареєстрованого статутного капіталу або знизилися більш як на 50% порівняно із тим самим показником станом на кінець попереднього року, наглядова рада або рада директорів протягом 3 місяців з дати затвердження такої фінансової звітності зобов’язана підготувати та провести загальні збори. До їх порядку денного включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу або про ліквідацію товариства, а також про розгляд звіту виконавчого органу за наслідками зменшення статутного капіталу та затвердження заходів за результатами розгляду зазначеного звіту.

Зручний формат

Однак цікавою новелою, на яку, за словами спікера, багато хто чекав, стала новела про структуру управління. К.Спиридонова зазначила, що це одна із головних переваг нового закону є можливість вибору структури управління та її визначення в статуті АТ. Йдеться про однорівневу та дворівневу структури.

Однорівнева структура передбачає наявність двох органів управління — загальні збори акціонерів та ради директорів, яка поєднує функції контролю, управління ризиками та управління поточною діяльністю. Дворівнева структура являє собою звичну сьогодні структуру — зі зборами акціонерів, наглядовою радою та виконавчим органом.

Загальні збори завдяки нововведенням отримали сучасні зручні інструменти, а саме — можливістю проведення електронних загальних зборів шляхом електронного голосування та дистанційних загальних зборів шляхом опитування.

Загалом загальні збори можуть бути річними або черговими, а також позачерговими. Причому річні збори проводяться не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, а позачергові скликаються наглядовою радою або радою директорів з власної ініціативи або протягом 10 днів з дня отримання вимоги про їх скликання.

Ще однією цікавою нормою К.Спиридонова назвала скорочену процедуру скликання загальних зборів. Особа, яка відповідальна за скликання позачергових загальних зборів, може повідомити про їх скликання в скорочений термін — не менше ніж за 15 днів.

Щодо прийняття рішення загальними зборами, у винятках передбачено:

3/4 голосів акціонерів, зареєстрованих для участі у загальних зборах з питань, передбачених пп.2—10, 20 та 29 ч.2 ст.39 закону «Про акціонерні товариства»;

більше 95% таких голосів з питання прийняття рішення про невикористання акціонерами переважного права на придбання акцій додаткової емісії;

неможливість встановлення прийняття рішення більше як 3/4 голосів для питань: про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів АТ; про звернення з позовом до останніх про відшкодування збитків, заподіяних товариству; про звернення з позовом у разі недотримання вимог даного закону при вчиненні значного правочину.

У новому законі з’являється ще одна особливість — проведення загальних зборів у випадку, якщо в одному місці зібралися всі акціонери, які є власниками 100% голосуючих акцій. У такому випадку збори можуть проводитись без попереднього скликання. Але протокол цих зборів обов’язково підписується усіма акціонерами.

Що ж до оскарження рішень загальних зборів акціонерів, то ключовою зміною є збільшення строку на оскарження — це 6 місяців з дати прийняття рішення (проти сьогоднішньої норми із 3 місяцями). Втім оскарження рішення не зупиняє їх дії.

Посади та обов’язки

Спікер також звернула увагу на роль такого колегіального виконавчого органу як рада директорів, створення якої при обранні однорівневої структури управління, є обов’язковим.

Рада директорів в свою чергу підзвітна загальним зборам акціонерів та самостійно організовує виконання своїх рішень. Рішення ради директорів приймається простою більшістю голосів від їх загальної кількості, які мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом не передбачена необхідність більшої кількості голосів або обов’язкова участь у голосуванні певних директорів, зокрема невиконавчих або незалежних.

Кількісний склад ради директорів не може становити менше 3 осіб, а на першому засіданні такої ради має бути обраний голова ради та головний виконавчий директор. Також новий закон дає визначення виконавчого директора, невиконавчого директора та незалежного невиконавчого директора. З першим з них укладається трудовий договір або контракт, з другим – цивільно-правовий договір або трудовий договір, з третім — виключно цивільно-правовий договір.

А от визначення обов’язків головного виконавчого директора містить формулювання про вихід «за межі звичайної щоденної діяльності товариства». Втім що це за діяльність і чи варто її ототожнювати із «звичайною господарською діяльністю», на думку спікера, залишається відкритим питанням.

Мінімальна кількість членів наглядової ради, в свою чергу, не може становити менше 5 осіб. Члени НР не можуть займати інші посади у відповідному товаристві. Окрім того, не менш як третину складу наглядової ради публічного акціонерного товариства мають становити незалежні директори, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше 2 осіб.

Однак кількість незалежних директорів у наглядовій раді АТ, у статутному капіталі якого частка держави прямо або опосередковано становить 50% і більше, має становити більшість членів НР (дане положення не застосовується до банків).

Також у законі виокремлено розділ, присвячений посаді корпоративного секретаря. Така посада в обов’язковому випадку запроваджується в:

АТ, цінні папери яких допущені до торгів на організованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

банках, страховиках, недержавних пенсійних фондах, інших акціонерних товариствах, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

приватних АТ з кількістю акціонерів-власників простих акцій товариства 100 і більше осіб.

Спікер зупинилась також на аспектах регулювання укладання корпоративних договорів за новими нормами. Тут зокрема з’являється таке поняття як «додаткові сторони корпоративного договору», тобто з’являється можливість укладати договір не лише між акціонерами, а з третіми особами, а також із самим акціонерним товариством.

Якісною зміною адвокат назвала і виписані обов’язки та права посадових осіб акціонерних товариств. Так, посадові особи нестимуть солідарну відповідальність за завдані збитки, а правочини щодо усунення чи обмеження відповідальності посадових осіб товариства за вчинення недобросовісних дій будуть вважатись нікчемними.

Закон і Бізнес