Більше, але гірше

Фахівці прогнозують, коли українську Феміду настигне фінансова криза

Національні експерти з Ради Європи, які проводили аналіз стану фінансування українського правосуддя, припустили, що збільшення державних асигнувань на Феміду не приведе до покращення якості судівництва.

Ви також влада

Фінансування судової влади, точніше недофінансування, — тема №1 двох останніх років. Представництво Ради Європи в Україні вирішило провести круглий стіл, аби репрезентувати свій аналіз фінансового стану судової влади. До участі в заході долучилися народні депутати, які займаються проблемами третьої гілки влади.

Так, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін хотів донести до учасників заходу меседж, що судова влада має фінансуватися належним чином. Бо це теж влада, й іншим варто це зрозуміти. Він також розповів, що комітет постійно залучений в боротьбу за суддівський бюджет, але інколи позиції Державної судової адміністрації та Міністерства фінансів дуже різні. «Позиції настільки складно було співвідносити та розуміти: дійсно певна стаття видатків потрібна чи ні. А тому й було прийнято рішення створити окрему робочу групу», — розповів очільник парламентського підрозділу.

Також А.Костін наголосив, що в демократичній державі не може такого бути, що в законодавчої влади є кошти на папір, конверти та оплату зв’язку, а в судової — катма.

Утім, уже після цього заходу нардепи таки зголосилися додати судам майже 742 млн грн., схваливши зміни до державного бюджету (проект №5304). Як пояснив нардеп Сергій Демченко, документ так довго чекав другого читання, бо до нього було запропоновано чимало незрозумілих правок, які гальмували процес прийняття.

І дійсно, вже коли проект розглядався в сесійній залі, стало зрозуміло, що окремі нардепи просто користалися нагодою, аби продемонструвати виборцям свою «турботу» про них. Наприклад, одним махом додати Пенсійному фонду 50 млрд грн. для підвищення пенсій. При цьому жодних ідей, у кого забрати ці гроші або збільшити дохідну частину, не пропонувалося.

Водночас С.Демченко закликав суддів бути більш наполегливими у відстоюванні своїх інтересів. Адже кожному своя сорочка ближча до тіла.

Не все залежить від грошей

Тож після того, як нардепи та представники судової влади проговорили про свої проблеми, організатори заходу перейшли до презентації звіту за результатами юридичного та фінансового аналізу питань державного фінансування судової системи України у 2018—2021 рр. Експерт Українського інституту прав людини Ірина Кушнір розповіла, що інформацію для звіту збирали з усіх можливих джерел. «Ми подавали офіційні запити до різних установ та використовували відкриті дані», — сказала вона. Також вона попередила: це поки проект, тому деякі дані в кінцевому варіанті можуть бути уточнені.

Експерти Ради Європи та представники аудиторсько-консалтингової компанії «Ернст енд Янг», аналізуючи гаманець Феміди, опирались на ознаку достатності фінансування українського правосуддя. Було обрано кілька критеріїв — чисельність населення, рейтинг верховенства права або індекс Rule of law та рівень економічного розвитку. Для більшої репрезентативності дослідження було обрано 2 країни з вищими позиціями в рейтингу та суттєво нижчим ВВП на одну особу порівняно з Україною та 2 країни із суттєво вищими тими ж позиціями в рейтингу. Так, українську Феміду порівнювали з Непалом, Ганою, Польщею та Іспанією.

Експерти дійшли висновку, що порівняно з цими країнами рівень витрат на судову систему відносно рівня економіки в Україні є вищим. Так само як і частка видатків на правосуддя в бюджеті країни. У грошовому вимірі на одну особу фінансування нашого правосуддя поступається Польщі та Іспанії. Цей факт експерти пояснюють вищими ВВП та загальними доходами державного бюджету цих країн і, відповідно, можливістю спрямовувати більше ресурсів на потреби судової системи.

Коли ж експерти вирішили порівняти Україну та інші країни за індексом Rule of law, то отримали протилежні результати. Значення цього індексу розраховується на основі показників, що стосуються не тільки здійснення правосуддя, але й оцінки інших аспектів забезпечення верховенства права в державі. Тож за цим показником усі 4 країни, з якими порівнювали Україну, досягли вищих значень.

При цьому Непал та Гана досягли значно вищого показника, ніж в Україні, при нижчому рівні фінансування судової системи з боку держави. На цій підставі експерти зробили доволі сенсаційний висновок: збільшення державного фінансування судової системи в Україні не призведе автоматично до покращення значення індексу Rule of law.

Гострі та хронічні

Також аналітики вирішили вичленити гострі та хронічні проблеми української Феміди. Так, основною вони називають дисбаланс між надходженнями та видатками, наприклад, витратами на розгляд справ. Водночас за умови збереження нинішнього нормативного регулювання є загроза загострення дефіциту фінансування у 2022—2024 рр.

Зокрема, експерти відзначили, що вступ у силу п.24 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» призвів до щорічного зростання видатків на виплату суддівських винагород з 2,6 млрд грн. у 2018-му до 7,7 млрд у 2021 р.

Попри поступове зростання загальної суми бюджетного фінансування з 13,3 млрд грн. у 2018-му до 15,7 млрд у 2021 р. (на його початок), обсяг асигнувань на інші статті видатків поступово зменшувався: з 10,7 млрд у 2018-му до 8,0 млрд у 2021-му. І це при тому, що цього року з’явилися додаткові видатки на заробітну плату працівникам Служби судової охорони в сумі 1,3 млрд грн.

Відповідно до листа Мінфіну «Щодо підготовки пропозицій до бюджетної декларації на 2022—2024 роки» граничний обсяг фінансування правосуддя за загальним фондом держбюджету на ці роки фіксується на рівні 13,2 млрд грн. Приблизні розрахунки аналітиків показують, що з урахуванням надходжень до спеціального фонду суди можуть розраховувати у 2024 р. на 17,1 млрд грн. асигнувань.

Якщо врахувати законодавчу прив’язку суддівських окладів до рівня прожиткового мінімуму та очікувану динаміку зростання останнього, витрати на зарплати суддям можуть збільшиться з 7,7 млрд грн. у 2021-му до 9,7 млрд у 2024 р. Якщо, звичайно, розмір прожиткового мінімуму як бази для визначення окладів не буде заморожений і на наступні роки.

Такий дисбаланс між динамікою фінансування та зростанням видатків, на думку експертів, може призвести до зменшення обсягу коштів, що залишатимуться на інші напрямки. Як наслідок, вони не виключають загострення кризи фінансування судівництва у 2024-му.

До ключових хронічних проблем експерти відносять відсутність нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів, розрахунку мінімальних витрат на розгляд справ, чітких та детальних правил для розподілу та перерозподілу видатків споживання між судами.

Тож експерти вважають: якщо розв’язання гострих проблем з фінансуванням є необхідною умовою забезпечення доступу громадян до судочинства, то вирішення хронічних впливатиме на підвищення ефективності використання коштів, що виділяються Феміді.

З огляду на це стає зрозумілим, чому в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, затвердженої указом Президента від 11.06.2021 №231/2021, з’явилися пункти про більш жорсткий контроль за видатками судів. Напевне, чим менше суддів годувати й частіше притягувати до відповідальності, тим якісніше, а головне — швидше, вони розглядатимуть справи.