Рахунок за справедливість

Як обговорення бюджету судової влади розкрило гнійну рану всієї системи

Коли йдеться про гроші на правосуддя, сторони рідко чують одна одну. Комітет Верховної Ради поставив Міністерству фінансів незручне запитання: чому за невиконання державою власних зобов’язань перед громадянами має відповідати судова система?

Три роки чи один?

У Комітеті ВР з питань правової політики відбулося засідання, присвячене розгляду пропозицій до бюджетної декларації на 2027-2029 роки, яку Кабінет Міністрів схвалив 8 червня цього року.

Голова Державної судової адміністрації Максим Пампура одразу задав тон дискусії, повідомивши, що при потребі у 42 млрд грн. на 2027 рік ДСАУ як головний розпорядник забезпечена лише на 54% — і такий самий показник, за його словами, закладено і на 2028—2029 роки.

Один за одним розпорядники бюджетних коштів озвучували цифри додаткової потреби. Виконуючий обов'язки Голови Конституційного Суду Олександр Петришин назвав суму в 198,5 млн грн., яка охоплює підвищення суддівської винагороди у звʼязку зі змінами до закону про судоустрій, оплату праці апарату, комунальні платежі та систему резервного живлення.

Виконуючий обов'язки керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли повідомив про потребу в районі 571 млн грн. на суддівську винагороду по всьому суду, ще 72 млн — на зарплату патронатної служби і 33 — на нарахування.

Вищий антикорупційний суд озвучив необхідність виділення 268,7 млн грн., Вища рада правосуддя — 171 млн грн., Вища кваліфікаційна комісія суддів звернула увагу на дефіцит у 153,2 млн грн.

Народний депутат Сергій Демченко перервав перелік цифр риторичним зауваженням: «Мені здається, всі повторюють фактично одне і те саме, щодо системи нового підходу до сьогоднішнього засідання». За його словами, комітет розглядає трирічну бюджетну декларацію, а фактично всі розпорядники говорять лише про потреби на 2027 рік. Нардеп запитав, чи не варто в умовах обмеженого бюджету зупинити добір суддів або обмежити утворення нових судів, і закликав почути від відомств стратегічне бачення розвитку судової системи на три роки, а не лише розрахунки на найближчий.

Не 21-й, а 26-й

У центрі дискусії опинилося одне речення бюджетної декларації — про те, що базовий розмір посадового окладу судді залишається на рівні 2026 року. Представниця Мінфіну Людмила Рожкова пояснила, що декларація формувалася на основі норм, чинних на момент її подання, а розрахунки на новій основі відбудуться вже під час підготовки проєкту бюджету на 2027 рік.

Представник Вищого антикорупційного суду Богдан Крикливенко не погодився з такою постановкою питання: «Це теж певна цікава конфігурація речення, тому що не на рівні 26-го, а відверто кажучи, на рівні 21-го, тому що це ж перехідна історія». За його словами, обмеження базового розміру суддівської винагороди діють без перерви вже пʼятий—шостий рік поспіль, тоді як для інших державних органів подібних обмежень немає.

Спікер нагадав, що зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», які набрали чинності 25.06.2026, покликані виправити цю диспропорцію, і подякував парламенту за його ухвалення. Нагадаємо, що ним ч.3 ст.135 доповнити абзацом такого змісту: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абз.4 ч.2 ст.1 закону «Про прожитковий мінімум», у розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом про державний бюджет на відповідний рік".

Представник ВАКС також розповів про ситуацію з новим приміщенням суду, яке Уряд ухвалив передати до сфери управління ВАКС два тижні тому, але фізично будівлю ще не передали. Порахувати додаткові видатки на комунальні платежі й ремонт суд зможе лише після завершення реєстрації нерухомості.

Гостро прозвучало й питання оплати праці служби дисциплінарних інспекторів ВРП, прожитковий мінімум для якої на 2027 рік не підвищили — він лишається на позначці в 2102 гривні, тоді як для суддів ця база зростає. Керівник служби Тарас Кузик наполягав прирівняти оклад дисінспекторів до окладу суддів першої інстанції в Києві.

Голова Ради суддів Віталій Саліхов заперечив: люди, які йшли на посаду дисінспектора, знали, що це державна служба категорії «Б», а не суддівська посада. Натомість він звернув увагу на іншу, на його думку, гострішу проблему — брак секретарів судових засідань і помічників суддів, без яких, за його словами, жодне засідання просто не відбудеться, і попередив, що 160 суддівських посад ризикують залишитися незаповненими вже в 2027 році.

Хто винен у ризику

Найгостріший момент засідання настав наприкінці, коли голова комітету Денис Маслов звернув увагу на розділ бюджетної декларації про фіскальні ризики. Серед факторів, що можуть підвищити видатки бюджету протягом 2027—2029 років, Кабмін називає прийняття судових рішень з питань пенсійного забезпечення та призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Д.Маслов поставив пряме запитання: що є причиною зростання видатків — рішення судів на захист прав громадян чи невиконання державою власних зобов'язань у сфері пенсійного забезпечення й соціальних виплат?

Представниця Мінфіну ухилилася від прямої відповіді: «Я не буду коментувати цей пункт, це не відноситься до моєї компетенції. Але це прописано в декларації як фіскальний ризик. Бо це дійсно фіскальний ризик». Голова комітету тричі перепитав присутніх, хто саме готовий прокоментувати цю позицію від імені уряду чи міністерства, — відповіді не отримав.

Паузу розрядив народний депутат Сергій Соболєв сатиричним коментарем: він запропонував призначити його міністром фінансів, пообіцявши, що тоді проблеми будуть вирішені і жодне питання не відкладатиметься на завтра, на післязавтра — для інших поколінь.

Підсумовуючи, Д.Маслов назвав формулювання декларації некоректним: на його думку, розглядати судові рішення на захист конституційних прав громадян як фіскальний ризик — означає перекладати на судову систему відповідальність за багаторічну державну політику в сфері соціальних зобов'язань. Голова комітету запропонував змінити цей пункт декларації, і колеги його підтримали.

Наприкінці засідання, з урахуванням уточнень, запропонованих народними депутатами Олесею Отрадновою та С.Демченком, комітет проголосував за проєкт рішення — 13 голосів «за».

Завершуючи засідання, Д.Маслов висловив сподівання, що під час формування бюджетної політики держава не забуватиме слів, які лунають на європейських майданчиках про однакову важливість судової та антикорупційної реформи, і що ці слова буде втілено, зокрема, в бюджетних рішеннях.

Закон і Бізнес