Примусова єдність

У Верховній Раді хочуть зобов’язати суддів обов’язково посилатися на практику Верховного Суду в обґрунтування всіх своїх рішень. На відсутність єдності позицій у самому ВС нардепи не зважають.

Проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення» (№5565) йде у «пакеті» з проектом №5564. Останній містить аналогічні норми, тільки вносить зміни до решти процесуальних кодексів. 

У пояснювальній записці вказано, що суди нижчого рівня ігнорують та нехтують правовими висновками ВС. Тож необхідно визначити на рівні закону, що суди не можуть відходити від правової позиції ВС, викладеної в його постановах. А також пропонується додати ще одну підставу для оскарження — невідповідність правовій позиції ВС.

Складається враження, що ці проекти писали під обіцянки представників влади створити у системі ЄСІТС модуль правових позицій та узагальнення судової практики (див. «Без грошей єдності не буде», «ЗіБ» №21.— Прим. авт.). Але поки що ні модуля, ні єдності судової практики. 

Більше того, у проекті чітко не визначено, як бути судам нижчої інстанції, якщо «верховники» самі часто відступають від своїх позицій і при цьому не перераховують усі постанови, в яких містяться хибні правові позиції. Тож у разі підтримки цього пакета проектів у суддів та їх помічників хіба що збільшиться обсяг роботи із відстеження позицій ВС.