Неупередженість суду в пріоритеті навіть у справах з очевидним результатом — ЕСПЛ

Неупередженість суду в пріоритеті навіть у справах з очевидним результатом — ЕСПЛ

Факт того, що справа заявника розглядається суддею, який сам визнає наявність обставин, що виправдовують його відвід, підриває видимість чесного судового розгляду.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шкрля проти Хорватії» (№ 32953/13), передає «Закон і Бізнес» з посиланням на «ECHR. Ukrainian Aspect».  

Поліція визнала Матко Шкрля винним у порушенні правил зупинки автомобіля перед пішохідним переходом та порушенні правил користування паском безпеки. Чоловік оскаржив рішення про штраф до суду. Після призначення судді у справі адвокат надіслав факсом клопотання про відсторонення цього судді, оскільки той працював із матір’ю Шкрля, яка також була суддею.

Факс у суді начебто не отримали і провели розгляд справи за спрощеною процедурою без участі сторін, встановивши при цьому, що допит підозрюваного у вчиненні правопорушення не має істотного значення для правильного встановлення фактів справи. Суддя визнав Шкрля винним та призначив штраф у розмірі, еквівалентному 130 євро.

Спроби оскаржити рішення успіху не мали (справа для апеляції була малозначною, а у конституційному суді визнали скаргу неприйнятною через необгрунтованість).

Разом із тим, в іншому провадженні проти Шкрля, яке мав розглядати той самий суддя, також було заявлене клопотання про відвід і на цей раз суддя задовольнив прохання сторони, зауваживши, що мав тривалий конфлікт з матір’ю заявника, яка була головою суду, де він працював, і що вони не спілкувалися між собою.

Шкрля звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився, що внаслідок участі судді у провадженні про правопорушення, пов’язані із порушенням ПДД, його судили упереджено. Зокрема він посилався на статтю 6 § 1 Конвенції.

У Страсбурзі зауважили, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави сумніватися в його неупередженості, повинен бути відведеним. Без сумніву, судді повинні демонструвати й пропагувати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати чесність судової влади. Будь-яке порушення таких стандартів зменшує довіру громадськості, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у суспільстві.

І коли судді під час судового провадження стали відомі обставини, які виправдовують його відвід від участі в розгляді справи ще до початку слухання, яке призвело до засудження заявника, ЄСПЛ не вважав необхідним з’ясовувати, чи насправді заявник, як він стверджував, подавав клопотання про відвід судді або, як заявляє уряд, жодної такої заяви подано не було. У цій конкретній ситуації, ЄСПЛ вважав доречним той факт, що зобов’язання судді, який бере участь у справі, негайно повідомити голову суду про обставини, що підтверджують його відведення від участі в розгляді справи, чітко визначене у національному законодавстві. Отже, в першу чергу суддя, який був обізнаний з обставинами, повинен був клопотати перед головою суду про відсторонення його від участі у справі.

Крім того, ЄСПЛ заперечив аргумент уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у нескладному провадженні, і тому його прихильність не мала жодного значення для вирішення справи.

Також, незалежно від того, якою мірою заявник використовував свої процесуальні права для підготовки свого захисту, ЄСПЛ вважав, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, який сам визнав наявність обставин, що виправдовують його відвід, підірвав видимість чесного судового розгляду.

Тож суд у Страсбурзі дійшов висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що стосується вимоги неупередженості суду.

Закон і Бізнес