Кому не дають спокою авторські збори та як їх уникнути
Комітет з інтелектуальної власності Національної асоціації адвокатів України провів свій перший IP-breakfast. На ньому в дружньому колі професіоналів обговорили актуальні питання діяльності організацій колективного управління.
Грати за правилами
Одним з основних питань, що час від часу постає перед багатьма учасниками цього сніданку, є радіомовлення в барах, ресторанах та інших розважальних закладах. Символічним було й те, що сама зустріч, організована комітетом, відбувалася за великим столом одного з ресторанів.
Музика, яку ми часто не помічаємо, відвідуючи той чи інший заклад, є частиною реноме ресторану, бару, торговельно-розважального центру, готелю тощо.
Під час обговорення ситуації, що склалась у сфері авторського права, своєю проблемою поділилась юрист одного зі столичних ТЦ. Для того щоб ставити доріжки з музикою (концепція закладу передбачає стиль «лаунж»), необхідно регулярно сплачувати кошти за використання авторського продукту. Торговельно-розважальний центр робить це шляхом укладання на визначений період угоди з компанією-посередником, що дозволяє відтворювати музику, не порушуючи закону про авторське право.
Але виявляється, що відповідно до змін до законодавства ніхто не має права отримувати ці відсотки. Основний спікер IP-сніданку Ірина Городецька дала слушну пораду. Так, вона рекомендує обрати більш універсальний у сенсі використання авторської музики й бюджетний у сенсі витрат варіант. А саме — замовити диджею певну кількість музичних доріжок, виконаних в обраному згідно з концепцією ТЦ стилі. І тим самим стати правовласником цієї музики на невизначений термін.
Ще один шлях — обрати кілька українських виконавців і укласти договори про право публічного використання їхніх композицій безпосередньо з ними. Також можна створити свою точку радіомовлення в Інтернеті.
Авторські перспективи
Нині єдиною акредитованою організацією зі зборів за використання авторських музичних творів з барів та ресторанів є Українська ліга авторських та суміжних прав. На її сайті вже з’явилися поради на такі теми: «Чому за музику потрібно платити»; «Хто надає ліцензію на використання музики»; «Скільки коштує музика для вашого закладу».
Так, вартість програвання музики в закладі обчислюється індивідуально та залежить від місця його розташування, типу та площі. Остаточний розмір визначається шляхом укладання договору між закладом та організацією колективного управління.
На запитання «Чому правовласники не укладають договорів безпосередньо із самими виконавцями?» є одна доволі цікава відповідь: «Ми ж не підемо до Мадонни з $50».
Натомість твори маловідомих українських виконавців майже не використовуються в закладах. А це могло би бути потрійним виграшем: по-перше, це підтримка молодих виконавців за невеликі кошти; по-друге, оригінальний музичний супровід; по-третє, знайомство відвідувачів закладу із творчістю нових виконавців. І до того ж, якщо вони стануть популярними завдяки вашому закладу, це ввійде в історію. Вечори з живою музикою могли б стати продовженням такої співпраці.
Цікаво, що наповнювати бюджет завдяки зборам за авторське право різним країнам удається доволі успішно. Там такі доходи можуть сягати 40%. В Україні доходи від використання прав на інтелектуальну власність планують витрачати на розвиток культури та спорту.
Комітет з інтелектуальної власності НААУ у свою чергу запропонував приєднатися до лав професіоналів у сфері права інтелектуальної власності. Заступник голови комітету, адвокат Сергій Барбашин анонсував також наступний захід, організований НААУ, що відбудеться в середині грудня. На ньому юристи планують приділити увагу особливостям реклами як елементу IВ.
ОПИТУВАННЯ «ЗіБ»:
Чи існують норми щодо того, скільки доведеться платити власникам закладів за використання музики? І чи є ці суми обґрунтованими?
Ірина ГОРОДЕЦЬКА,
адвокат, член комітету з інтелектуальної власності НААУ:
— Нині в Україні запроваджують зміни в галузі авторського права. Це мало статися ще рік тому, але всі строки були порушені з боку МЕРТ та організацій колективного управління. Фактично попередні тарифи акредитованою ОКУ із суміжних прав були опубліковані на сайті лише 11 листопада поточного року. При цьому, попри заяви цієї ОКУ, листи користувачам і досі не було надіслано, як установлено законом.
Відповідно, буде дано строк для обговорення попередніх тарифів. Закон передбачає для цього лише 30 днів (загальний строк разом з «організаційними» становитиме близько трьох місяців). Представники радіо очікують на справедливих та обґрунтованих тарифів, але поки що тарифи, що були запропоновані та прийняті акредитованою ОКУ, не є такими й базуються на переконаннях членів ОКУ без застосування передбачених законом критеріїв.
Представники радіоринку розуміють, що подолання хаотичності на ринку збирання й розподілу «авторської» винагороди (за використання об’єктів авторського права і суміжних прав) є позитивним моментом, який має на меті розподіл і виплату винагороди, а не привласнення «ласого шматка». У світовій практиці враховуються й інтереси ринку, а не лише правовласників, і ринок домовляється, у наших же реаліях це буде достатньо складно. «Справедливо» в розумінні тих, хто зараз фактично створює цю систему в Україні, — це середній тариф по Європі, що трохи перевищує 5%, і це тільки сповіщення в ефірі, без Інтернету. Але так не можна робити. Ми повинні виходити з такого: якщо відсоток від прибутку — тариф один, а якщо від доходів — інший. Також слід проаналізувати, чи враховані витрати та інтереси правовласників, чи можна брати за основу показники третіх осіб (наприклад радіокоаліції та ринку реклами). Ці питання не бралися до уваги.
Матеріали за темою
Коли цитування стає плагіатом, пояснив ВС
08.03.2024
Сир в Італії стали чіпірувати через підробки
01.09.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!