«Твереза» етика

ВККС з’ясовувала, чи дійсно служителька Феміди нецензурно лаялася й приходила на роботу в стані алкогольного сп’яніння

Вища кваліфікаційна комісія суддів розслідувала справу про порушення законницею етичних правил. Останню звинувачували в появі на роботі в нетверезому стані й вживанні нецензурних слів. Володарка мантії це заперечила й розповіла про упереджене ставлення до неї голови суду.

Третя спроба

У червні цього року голова Апеляційного суду Сумської області Микола Луговий звернувся до кваліфкомісії, аби та оцінила дії представниці Роменського міськрайонного суду Надії Сольоної. За словами члена ВККС Віктора Мікуліна, у липні 2009-го М.Луговий звертався до кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу щодо неетичної поведінки Н.Сольоної, а в листопаді 2010 р. — уже до ВККС. Щоправда, В.Мікулін не сказав, які рішення прийняли ці органи.

Він розповів, що Н.Сольона розглядала цивільну справу за позовом гр.К. про визнання права на користування жилим приміщенням. У судовому засіданні, зауважив «кваліфікаційник», вона вимагала у гр.К. відкликати позов. Коли він цього не зробив, суддя відмовилася розглядати справу.

«Позивач звернувся до заступника голови Роменського міськрайсуду й розповів, що Н.Сольона змушує його відмовитися від позову. Дізнавшись про це, суддя в стані алкогольного сп’яніння приїхала на роботу до позивача і, використовуючи нецензурну лайку, погрожувала йому. Ці обставини підтверджуються зверненнями позивача та поясненнями двох свідків», — зачитав В.Мікулін.

Потім він повідав про ще один випадок. «31 травня 2012 р. суддя перебувала на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння й намагалася увійти до зали судового засідання для розгляду цивільної справи. Секретар судового засідання відмовилася йти на розгляд справи у зв’язку з тим, що суддя була в нетверезому стані. І за це суддя ображала секретаря нецензурною лайкою», — повідомив В.Мікулін.

Далі події розгорталися так: секретар судового засідання звернулася до помічника судді, керівника апарату. Була створена комісія, яка з’ясувала, що суддя дійсно була нетвереза. «У своєму зверненні голова Апеляційного суду Сумської області виклав такі факти й просить комісію дати їм належну оцінку», — резюмував член ВККС.

Крик душі

«Я неодноразово проводив бесіди з Надією Михайлівною, щоб зберегти її як суддю. Це вже третє моє звернення до кваліфкомісії. Це просто крик душі. Вона не має морального права працювати в суді», — заявив М.Луговий. До того ж, повідомив очільник апеляційної інстанції, він передав ВККС диск, на якому є запис розмови судді, коли вона перебувала на роботі у стані алкогольного сп’яніння, і роздруківку цього запису.

«Надіє Михайлівно, що ви можете нам сказати?» — звернувся голова комісії Ігор Самсін до судді. «Шановні члени комісії, я прошу вас у всьому розібратися», — розпочала Н.Сольона. Вона розповіла, що у 2002-му вперше була призначена на посаду судді. У 2004 р. Роменський районний та Роменський міський суд об’єднали в Роменський міськрайсуд. У тому ж році храм Феміди очолив Олександр Ганзя. «Поки головою суду був Олександр Дмитрович (Ганзя. — Авт.), жодних претензій до мене не було. Коли суд очолив Григорій Олексійович (Шунько, призначений на посаду рішенням Ради суддів від 17.07.2009. — Авт.), все це почалося. Навіть не знаю, через що. Я не давала приводів…», — розповіла Н.Сольона.

За її словами, факти, які стосуються позивача К., не відповідають дійсності. «У моєму провадженні перебувала справа за позовом К. до дружини та малолітнього сина й за зустрічним позовом дружини про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням. Розгляд цієї справи відбувався відповідно до вимог ЦПК, — зауважила служителька Феміди й продовжила: — Під час розгляду даної справи голова суду неодноразово казав мені заявити самовідвід. «Які для цього є підстави?» — запитувала я в нього. А він мені: «Та щось ти неправильно ведеш розгляд справи». Я говорила: «У мене немає підстав для самовідводу. І я не вимагала від гр.К. написання яких-небудь заяв».

Н.Сольона повідомила, що деякі труднощі під час розгляду справи виникали. «Я говорила: якщо є підстави, то нехай позивач заявляє мені відвід, я розгляну це клопотання в судовому засіданні. Але самовідвід заявляти не буду. І що ж? Наступного дня приходжу на роботу, а там сидить голова суду Григорій Олексійович і його заступник Людмила Петрівна (Кондратенко. — Авт.). І кажуть мені: «Вчора приходив К. Ти якось неправильно провела процес 14 травня». «Як це?» — запитала я. «Ти вимагала, щоб він відмовився від позову», — почула у відповідь. «Я нічого не вимагала», — сказала я», — розповіла Н.Сольона.

Потім, за її словами, з’явилася інформація, що начебто вона їздила на роботу до К. і щось там у нього вимагала, погрожувала. Через деякий час позивач заявив судді відвід. «Я винесла ухвалу, задовольнила відвід через те, що склалася така ситуація», — продов­жувала законниця.

Про диск і якість роботи

«Ви вважаєте, що голова суду, в якому ви працюєте, ставиться до вас упереджено?» — поцікавився член комісії Володимир Віхров. «Так», — відповіла володарка мантії. «З яких підстав?» — знову поставив питання В.Віхров. «Чесно кажучи, не знаю. Як же я можу в такому стані здійснювати правосуддя? В мене найкраща якість у суді. Я не допускаю тяганини під час розгляду справ. І скарг на мене не було. Можете спитати в людей, що вони про мене скажуть. Адже Ромни — це невелике місто», — зазначила суддя.

«А скільки справ ви розглянули за цей рік?» — запитав заступник голови ВККС Микола Пінчук. «Я зараз вам не готова сказати…» — невпевнено відповіла Н.Сольона. «Не за рік, то хоч дані за 10 місяців озвучте»,— попросив «кваліфікаційник». «Не готова сказати…», — знову завагалася законниця. «Ви ж їхали на засідання! Потрібно володіти інформацією», — пожурив суддю М.Пінчук.

«А за місяць скільки справ розглядаєте?» — намагалася врятувати ситуацію «кваліфікаційниця» Лідія Горбачова. Але у відповідь почула лише мовчання Н.Сольоної. «Яке у вас навантаження?» — підійшов з іншого боку В.Віхров. «Не таке й велике, але ж яка якість…» — почули від судді.

«Ви їздили на роботу до позива-ча?» — зненацька запитав суддю Віктор Шаргало. «Ні, не їздила», — впевнено сказала Н.Сольона. «А чи підтверджуєте той факт, що ви перебували на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння?» — поцікавився секретар ВККС Анатолій Марцинкевич. «Ні», — відповіла суддя.

«У нас є диск із записом вашої розмови із секретарем судового засідання та помічником судді, є й роздруківка. Читаючи останню, виникає враження, що в нормальному стані людина не могла б такого сказати. Та й нецензурні слова тут є», — зауважив А.Марцинкевич.

«Усі ці документи складалися набагато пізніше, без мене», — відповіла Н.Сольона. «І запис зробили пізні-ше?» — запитав член ВККС Микола Мельник. Однак відповіді не прозвучало.

«Надіє Михайлівно, а ви не думали піти у відставку?» — перевів розмову в зовсім інше русло І.Самсін. «Чому мені потрібно йти у відставку? Я виконую свої обов’язки», — спокійно відреагувала на це служителька Феміди.

«То ви заперечуєте, що були на роботі в стані алкогольного сп’яніння?» — продовжив голова комісії. «Так», — зазначила Н.Сольона. «Ви знаєте, що є Кодекс професійної етики судді?» — знову поцікавився І.Самсін і почув у відповідь: «Так». «То як повинен себе вести суддя? Як записано в статті першій?» — запитав очільник ВККС. «Етично вести…», — сказала володарка мантії.

«Суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. У кодексі всього 12 статей, які потрібно знати напам’ять», — підкреслив І.Самсін.

За результатами дисциплінарного провадження комісія прийняла рішення направити рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення Н.Сольоної з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області. ВККС знайшла в її діях ознаки порушення присяги, тож тепер з цією справою розбиратиметься ВРЮ. Сподіватимемося, вона знайде відповідь на питання: чи був у Н.Сольоної конфлікт з головою суду, чи, можливо, вона дійсно порушила правила суддівської етики.