Передбачити заздалегідь

Український аналог YouTube доведеться реєструвати, а ОТТ-платформи не ліцензуватимуть

Антимонопольний комітет уважно стежитиме за українським медіа-ринком, а низка законодавчих ініціатив загрожує ускладнити життя каналам, зокрема в частині захисту прав на інтелектуальну власність. Ці та інші питання щодо регулювання українського медіа-ринку юристи обговорили під час профільного форуму Асоціації правників України.

Законодавчі новели та пропозиції

24 жовтня Президент підписав закон, яким дозволяється використовувати літературні, художні й музичні твори для створення на їх основі пародій, попурі або карикатур без згоди автора, але із зазначенням його імені та джерела запозичення. З’ясувалося, що в цьому акті, котрий на рівні ініціативи медіа-індустрія сприймала без заперечень, міститься ризик, який можна було передбачити заздалегідь. На цьому під час форуму наголосив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль. «Якщо завтра на іншому каналі вийде програма, схожа на вашу, і хтось скаже «Ха! Ха!» це торкнеться захисту прав на інтелектуальну власність», — зауважив він.

Очевидно, сам того не бажаючи, законодавець ускладнив відповідний захист. Адже межа між пародією та плагіатом дуже тонка. Саме тому В.Коваль закликав правників помірковано ставитися до галузевих ініціатив у парламенті та уважно стежити за суміжними індустріями, адже музиканти першими забили на сполох у зв’язку із зазначеним законом. Однак інші зацікавлені особи їх не підтримали.

У свою чергу заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук повідомила, що скоро Кабінет Міністрів подасть законопроект стосовно захисту прав глухих, який передбачає досить великий обсяг сурдоперекладу та субтитрування. «Закон досить жорсткий, тож стежте за його проходженням у Верховній Раді», — закликала У.Фещук.

Вона також анонсувала новину, що найближчим часом Нацрада ствоюватиме робочу групу з приводу введення квот на спортивні новини.

Розмежувати контент

Поговорили правники й про потокове телебачення та ОТТ-платформу як метод надання відеопослуг через Інтернет. «Потокове телебачення спрощується, — зауважив із цього приводу партнер ЮФ Sayenko Kharenko Олександр Падалка. — Дуже просто скачати програму й мати доступ до іноземного провайдера. Це дозволяє дивитися потокове телебачення незалежно від місцезнаходження».

З огляду на те що в українському законодавчому полі немає такого поняття, як ОТТ-платформа, про регулювання сфери таких відеопослуг не йдеться. З точки зору експертів, саме відсутність правової визначеності в цьому не дозволить поширити на такі послуги регуляцію, передбачену законодавчими ініціативами стосовно аудіовізуальних послуг. У минулому ОТТ-платформи планували отримувати ліцензії, однак поки що такої можливості немає.

Ще одне нагальне питання — розмежування контенту, який створюється професіоналами і поширюється за гроші, та контенту, який створюється користувачами і поширюється безплатно. Так, правники бачать можливість позиціонувати YouTube як провайдера програмної послуги в розумінні законодавця. Однак експерти запевняють: вимоги щодо ліцензування стосуватимуться виключно використання державного радіочастотного ресурсу. Всі інші учасники ринку проходитимуть реєстрацію. Причому це зачепить тільки українців.

Ідея полягає в тому, щоб резидент України працював у законодавчому полі, в умовно-заявному порядку отримував відповідну реєстрацію і потрапляв до певного переліку. Що ж стосується іноземних представників ринку, то, за словами фахівців, є документи, котрі Україна підписала з Європейським Співтовариством, відповідно до яких учасник медіа-ринку, котрий має європейську реєстрацію, автоматично отримує дозвіл і в Україні. А от український аналог YouTube, швидше за все, доведеться реєструвати.

Стурбованість АМК

Про бачення Антимонопольним комітетом регуляції ринку телекомунікацій розповіла державний уповноважений цього органу Марія Процишен. «В АМК підхід двоякий, — повідомила вона. — Адже ми займаємося абсолютно всіма ринками насамперед з точки зору конкуренції. Якщо йдеться про обмеження конкуренції, то це наша компетенція, наші повноваження, і ми будемо втручатися. Якщо ж мова йде про щось інше, ми не можемо виходити за сферу наших повноважень».

В АМК уважно проаналізують вплив на ринок закону про універсальну програмну послугу, який викликав у юристів питання щодо правового статусу YouTube.

«Цілком зрозуміло, що, з одного боку, є контент, за який потрібно справедливо платити, якщо він якісний, а з другого — у нас є послуги щодо доставки сигналу до кінцевого споживача, тож ми спостерігаємо за тим, як будуть формуватися ціни», — зауважила М.Процишен.

Якщо ж одна зі сторін наполягатиме, що домовленість досягнута, а друга вважатиме себе пригніченою, АМК матиме всі належні засоби для того, щоб урегулювати ситуацію, запевнила держуповноважений. Таким чином, ОТТ-платформи можуть розраховувати на захист конкурентоспроможності з боку комітету.

Учасники дискусії були раді почути, що АМК досить активно займається телекомунікаціями: є дослідження, відкриті справи щодо недобросовісної конкуренції, заяв про узгоджені дії гравців ринку. Але вони стосуються операторів мобільного зв’язку, а не телебачення і радіомовлення.

«Добре це чи погано — філософське питання, — зауважила із цього приводу представниця АМК. — В ракурсі прийняття рішень у сфері компетенції для кожного державного уповноваженого дуже важливим є розуміння повної картинки, і це розуміння дає можливість усвідомити такі заходи, як цей».

Прикметно, що в комітеті вперше зацікавилися щорічним форумом АПУ з медіа-права. Чим обернеться така зацікавленість для ринку, незабаром з’ясується.