КПК роз’яснили

В Академії адвокатури представили науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу

Поки практики щосили опановують норми нового КПК й готуються працювати за ним, знайшлися вчені, які вже встигли не тільки досконально його вивчити, а й поділитися своїм баченням з іншими. Напередодні Дня юриста в Академії адвокатури представили перший науково-практичний коментар до КПК.

Крутіший за Конституцію?

Багато хто з юристів-практиків нині перебуває в стані деякої розгубленості: 19 листопада новий КПК набирає чинності, а як за ним жити, поки не зовсім зрозуміло. Адже кодекс потрібно не тільки прочитати та запам’ятати основні його положення, а і якось переварити й осмислити. З урахуванням кількості революційних новел це явно непросто.

Отже, попри свіжість закону, необхідність у коментарі вже назріла. І роз’яснення не змусили себе чекати: під редакцією професорів Владлена Гончаренко і Миколи Шумила вийшла у світ книга «Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар». У цілому над посібником працювали 26 авторів.

У ньому детально роз’яснюються положення нового КПК з урахуванням норм Конституції, інших законодавчих актів, міжнародно-правових документів, рішень Конституційного Суду, Європейського суду з прав людини, постанов Пленуму Верховного Суду і пленумів вищих спеціалізованих судів. Головна складність при підготовці коментаря, за словами академіка НАПрНУ, завідувача кафедри ААУ В.Гончаренка, полягала в тому, що довгий час текст нового кодексу ніде офіційно не публікували.

Маститий академік розсипався в похвалах новому КПК: «Нічого подібного до цього кодексу за все своє некоротке життя я ще не бачив... Наприклад, у нашій Конституції носієм влади є не народ, а невідомо хто. А цей кодекс чітко встановлює, що носієм влади є чесний, благородний юрист... У світі існують дві основні правові системи — англосаксонська й континентальна. У цьому кодексі вони наближені настільки максимально, наскільки це можливо й корисно. З одного боку, ми не пішли в бік прецеденту, але в той же час знищили інквізиційні засади кримінального процесу. Надзвичайно талановитий, геніальний підхід», — відзначив він.

«Актуальнішої теми, ніж застосування нового КПК, сьогодні немає, — підкреслив і професор кафедри Національного університету ім. Т.Шевченко М.Шумило. — Але найголовніше — це забезпечити виконання букви й духу кодексу».

«Цей коментар украй необхідний і стане першим та основним помічником для практиків», — у свою чергу відзначив і автор одного з розділів посібника заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Міщенко.

Перший, але не останній?

Автори коментаря відзначили гуманістичний характер нового КПК, де на першому місці — захист прав людини. Якщо в старому кодексі всі козирі були в обвинувачення, то тепер на перший план виходить захист, і навіть щонайменший сумнів у винуватості людини повинен трактуватися на її користь. Важлива теза: особа може вийти із суду або засудженою, або виправданою, третього не дано. Це стає можливим завдяки ліквідації інституту додаткового розслідування.

В.Гончаренко звернув особливу увагу на те, як у кодексі реалізується принцип безпосередності. Раніше слідчі при направленні обвинувального висновку й матеріалів справи до суду могли якщо й не фальсифікувати або підтасовувати докази, то принаймні ігнорувати деякі з них. Вибудовуючи власну версію, вони, як правило, направляли до суду тільки ті матеріали досудового слідства, які свідчили на її користь. Усе, що працювало проти їхньої гіпотези, все, що могло зіграти на руку захисту, просто відкидалося. Наприклад, якщо вину обвинуваченого свідок не підтверджував, його не вносили до списку тих, кого потрібно викликати в суд, якщо проведений обшук нічого не дав — можна було вдати, що ніякого обшуку не було взагалі й т.д.

Тепер же всі без винятку докази — незалежно від того, на чию користь вони свідчать — повинні бути долучені до матеріалів справи. Вони досліджуватимуться безпосередньо в суді, який і постановить рішення про винуватість або невинуватість людини. За словами В.Гончаренка, він задоволений роботою авторського колективу, хоча в коментарі є деякі недоліки: «Можливо, не всі автори працювали з повною віддачею. Можливо, не достатньо детально прописали якісь моменти, можливо, не всі варіанти розвитку подій змоделювали, адже коментар вимагає моделювання всіх, зокрема найгірших, ситуацій, які можуть бути на практиці, — самокритично зауважив В.Гончаренко й оптимістично підсумував: — Але ніхто не заважає нам зробити друге видання... краще, ніж перше».

До речі, С.Міщенко розповів «ЗіБ», що аналогічний коментар готує й робоча група під керівництвом Василя Тація, Віктора Пшонки й Андрія Портнова. У роботі над цим посібником беруть участь і судді ВСС. Зокрема, вони готували розділи, в яких мовиться про судочинство в судах першої та касаційної інстанцій.

За словами С.Міщенка, нині судді ВСС активно готуються до набуття чинності новим КПК і, по суті, один для одного виконують функцію «живого коментаря».

«Фактично судді нашого суду зараз сіли за парти — кожну середу на оперативній нараді один з нас доповідає певну главу або розділ КПК, потім ми обговорюємо почуте, розставляємо акценти й на основі цього готуємо інформаційні листи-роз’яснення для судів першої та апеляційної інстанцій, — розповів заступник голови ВСС. — Наші судді регулярно беруть участь у круглих столах, семінарах на цю тему, готують відповідні лекції. Зізнаюся, є невелике хвилювання перед набуттям чинності новим кодексом, але, думаю, ми робимо все можливе, щоб КПК запрацював так, як це було передбачено законодавцем. І хоча завдання щодо імплементації кодексу покладено на Академію суддів, як бачите, ми теж ведемо роботу в даному напрямі й підходимо до цього серйозно та відповідально».