Задоволення наполовину

Бюджет-2016 виконає деякі фінансові бажання суддів. А от працівникам апарату доведеться сподіватися на «дорогі» справи та збільшення кількості позовів

У наступному році судовій владі виділять коштів більше, ніж у 2015-му: її потреби будуть задоволені на 48%. Законники можуть чекати на підвищення винагороди. У той же час грошей на те, аби на належному рівні оплачувати роботу працівників апарату судів, не вистачатиме. Зарплати останніх можуть зрости тільки за рахунок понадпланових надходжень від сплати судового збору.

Дали — забрали

Хоча до кінця року ще залишається 2,5 місяця, більшість фінансових експертів уважають, що 2015-ий був не найкращим для судової влади. Адже коли готувався бюджет на цей рік, голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк повідомляв: вітчизняній Феміді потрібно 10,71 млрд грн. А отримали законники набагато менше.

«Новий рік ми зустріли із сумою 3 млрд 676 млн грн. Протягом року законодавець приймав рішення щодо як її збільшення, так і зменшення», — розповіла в.о.голови ДСАУ Ольга Булка на засіданні Ради суддів, яке відбулося 2 жовтня.

Так, за її словами, до спецфонду держбюджету було додано 12 млн грн. (для судів Донецької та Луганської областей). Березневими змінами до кошторису у Феміди забрали 79 млн грн. із загального фонду. Згодом держава розщедрилася, і володарі мантій додатково отримали 1 млн грн. (до спецфонду) та понад 100 млн грн. (до загального фонду). Наразі у «розпорядженні» ДСАУ — 3,76 млрд грн. для річних видатків.

Нагадаємо: у 2010-му Феміді виділили 2,47 млрд грн., у 2011 р. — 2,9 млрд грн., у 2012-му — 4,22 млрд грн., у 2013 р. — 4,42 млрд грн. Торік фінансування судової влади знизилося до 4,32 млрд грн. Виходить, цього року законники отримали коштів менше, ніж навіть у 2012 р.

50%-ий приріст

Незважаючи на минулорічні негаразди, служителі Феміди сподіваються, що в 2016-му фінансове забезпечення покращиться. Такі надії мають і в ДСАУ, адже перші оприлюднені урядовцями цифри не можуть не радувати. «Порівняно з минулим роком приріст призначень становитиме 50%. Вважаємо, що це гарний показник. Для судової влади передбачено трохи більше 5,5 млрд грн. (з них у спецфон-
ді — 1727 млн грн.), — зауважила О.Булка і додала: — Загальний приріст по всьому бюджету сягне тільки 6,8%».

Разом з тим, уважає в.о.голови ДСАУ, це зовсім не та сума, яка необхідна судовій владі для виконання своїх функцій. «Загалом рівень потреби — 11780 млн грн. Та це краще, ніж зараз, бо сьогодні задоволено лише 35% необхідних кош-тів», — наголосила О.Булка.

Якщо ж будуть понадпланові надходження, то володарі мантій можуть сподіватися на 50%, а то й більше задоволення фінансових потреб.

Розраховувати на збір

О.Булка детально зупинилася на «позитивних моментах», які з’являться в держбюджеті-2016. Розмір коштів, передбачених на соціальні виплати, зросте на 45%, а на капітальні видатки — на 30%. Також, за її словами, очікується, що загальний приріст асигнувань становитиме 42% (збільшення майже на 1,7 млрд грн.).

Будуть повністю задоволені потреби у видатках на комунальні платежі та енергоносії. Уперше за багато років закладаються гроші на капітальні видатки — трохи більше 200 млн грн. Попіклувалася держава й про новітні технології: на електронний суд виділять майже 17 млн грн., а на подальше впровадження системи відеоконференцзв’язку — 30 млн грн.

Одним із важливих для представників судів є питання оплати їхньої праці. Як повідомила О.Булка, у 2016-му середня місячна винагорода володарів мантій порівняно з минулим роком зросте на 30%: з 18 тис. грн. до майже 23,5 тис. грн.

Таке підвищення відбудеться, якщо законодавець у 2016-му не вдаватиметься до зарплатних обмежень. Адже в цьому році деякий час максимальний розмір винагороди володарів мантій не перевищував 10 «мінімалок».

Для працівників апарату новини не надто втішні. Так, у цьому році їхня середньомісячна зарплата становила 3,7 тис. грн. «Бюджетні призначення, які нам будуть виділені, дозволяють забезпечити мінімально гарантовану зарплату в розмірі 3084 грн.», — повідомила О.Булка.

У той же час вона обнадіяла: за рахунок понадпланових надходжень до бюджету вдасться збільшити винагороду. «Коштів, аби на належному рівні забезпечити працівників апарату зарплатою, недостатньо. Та, як показує практика, коли будуть понадпланові надходження, ми зможемо використати більшу суму для оплати праці», — наголосила О.Булка.

До того ж вона нагадала, що раніше З.Холоднюк задекларував: працівники апарату мають отримувати понад 4 тис. грн. Тому в ДСАУ докладатимуть усіх зусиль, аби виконати обіцянку.

Отже, працівникам апарату доводиться сподіватися на те, що підвищення ставок судового збору не відіб’є бажання в громадян звертатися з позовами до храмів Феміди. Також зростання їхніх зарплат залежатиме від «ціни» спорів, які вирішуватимуть законники: чим «дорожчими» будуть справи, тим більше з’явиться шансів на зарплату в розмірі 4 тис. грн.

Чи буде підвищення?

Самі працівники апарату зізнаються: чекали, що держава забезпечить реалізацію фінансової гарантії, передбаченої у новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» (зарплата у розмірі 30% окладу судді місцевого суду). Однак тепер сумніваються, що їхні заробітки будуть такими, як «написано в законі». У вересні Кабмін уніс зміни до відповідної постанови, узгодивши її з нормами оновленого акта. Проте, посилаючись на нестачу коштів у бюджеті-2015 для таких виплат, до кінця цього року запровадив тимчасове обмеження розміру посадових окладів для працівників апарату місцевих та апеляційних судів.

«Це вимушений захід, і вже з 1 січня 2016 року зазначеній категорії осіб оплата праці буде здійснюватися з урахуванням нових розмірів посадових окладів, визначених згідно з вимогами ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів», — ішлося в повідомленні на веб-порталі «Судова влада».

Проте якщо Уряд навіть не запланував на наступний рік коштів, необхідних для дотримання норми закону, то не виключено, що зарплатне підвищення для працівників апарату знову відкладуть до кращих часів.

Що буде з охороною та школою

Згадана проблема — не єдина, яку доведеться розв’язувати. «Відсутні видатки на створення та утримання воєнізованої судової охорони», — зауважила О.Булка. До того ж 7 листопада набере чинності закон «Про Національну поліцію». Відтак спецпідрозділ «Грифон» уже не охоронятиме судові установи.

За словами в.о. голови ДСАУ, не можна залишати суди «беззахисними». Із цієї ситуації є два виходи: просити Міністерство внутрішніх справ, аби воно до кінця 2015-го забезпечило охорону, або ж ініціювати передання судовій адміністрації видатків, які були заплановані для «Грифона».

Ще одне повідомлення пролунало для володарів мантій як грім серед ясного неба: планується, що у 2016 р. головним розпорядником коштів, передбачених для Національної школи суддів, буде не ДСАУ, а Міністерство освіти і науки.

Як зауважив суддя Львівського окружного адміністративного суду, член РСУ Олександр Сасевич, не можна віддавати НШС у фінансове відан-ня Міносвіти. «Це не елемент освіти. Школа займається спецпідготовкою майбутніх суддів, підвищенням кваліфікації працюючих суддів, — зауважив О.Сасевич і додав: — Я розцінюю такий крок як наступ на незалежність судової влади».

Компенсація «переселенцям»

Член РСУ Людмила Соломаха з Апеляційного суду Донецької області звернула увагу представників ДСАУ на ще одну проблему, яку вони не помітили. Вона нагадала: відповідно до ст.120 Кодексу законів про працю «працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість». Тому законники з установ Донецької та Луганської областей, яким довелося змінити дислокацію, повинні отримати такі компенсації.

«Не можу погодитися, що норма цієї статті не поширюється на суддів, бо їх перевели за їхньою згодою. Є указ Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 14.11.2014 №875. Відповідно до нього Кабмін мав ужити заходів щодо припинення роботи установ і організацій, переведення працівників в іншу місцевість. Зокрема, Міністерство юстиції мало вжити заходів щодо внесення в установленому порядку пропозицій про переведення суддів із судів, розташованих на окремих територіях у районі проведення АТО в Донецькій і Луганській областях, до судів, розташованих на іншій території України», — пояснила Л.Соломаха. Тому, на її думку, витрати на забезпечення виплат таких компенсацій необхідно закласти до бюджету-2016.

Кошторисні перспективи

РСУ сподівається, що до того часу, коли бюджет на наступний рік буде прийнятий, усі проблеми вдасться подолати. Принаймні «самоврядники» розраховують на розуміння представників інших гілок влади. Тому РСУ доручила голові Валентині Сімоненко, очільнику комітету бюджетного планування, фінансового та матеріально-технічного забезпечення ради Богдану Монічу та керманичу ДСАУ взяти участь у засіданнях профільних комітетів Верховної Ради. На цих зібраннях їм доведеться добиватися виділення в необхідному обсязі видатків на зарплату працівників апарату, створення воєнізованої судової охорони та відшкодування витрат суддям-«переселенцям». А ще — недопущення передання кошторису НШС до Міносвіти.

Як наголошують експерти, шансів у судової системи розв’язати всі бюджетні проблеми не так уже й багато. Адже представники інших гілок влади не надто щедрі, тому на виділення коштів для «переселенців» та на зар-плати працівникам апарату не варто сподіватися.

Довкола «фінансової підвідомчості» НШС, прогнозують фахівці, точитимуться гострі дискусії. І доля школи залежатиме від того, чи знайдуться правильні слова та аргументи, аби переконати, що її грошима має опікуватися саме ДСАУ.

Що стосується створення воєнізованої охорони, то ще під час прийняття закону «Про Національну поліцію» було зрозуміло: відповідний підрозділ створювати буде нелегко. Тому чекати, що держава виділить достатньо коштів для діяльності воєнізованої охорони, припускають експерти, не варто. Тож не виключено, що у 2016-му Феміду залишать сам на сам з низкою фінансових проблем.