Кризис добродетельных

На две должности в КС — только 7 кандидатов, двое из которых уже имеют негативное заключение СГЭ

Судьей Конституционного Суда по судейской квоте хотят стать 7 претендентов. Этого явно мало, чтобы заполнить вакансии. Поскольку среди них есть те, кто не в первый раз кандидатирует на эту должность, но раньше не получал поддержки делегатов или иностранных экспертов.

Новий конкурс — «старі» обличчя

Як відомо, порядком денним чергового ХХ з’їзду суддів, що розпочав роботу 18 вересня 2024 року, передбачено призначення суддів КС. На той час делегати могли призначити тільки одного суддю КС, яким стала Алла Олійник. Адже дорадча група експертів віднайшла із усіх 16 претендентів, що подалися на конкурс, тільки двох гідних цієї посади.

Як наслідок, одна посада залишилася незаповненою. Враховуючи, що наприкінці січня 2025 року закінчується 9-тирічний строк повноважень судді КС у Вітора Кривенко, відкриється ще одна вакансія. Тож теоретично делегати можуть призначити двох суддів КС (у затвердженому з’їздом порядку денному кількість не уточнена).

Список нових претендентів на посаду судді КС, що мають призначатися з'їздом суддів, оприлюднено на сайті Ради суддів. В ньому лише 7 кандидатів:

Денисенко Наталія Миколаївна — заступник керівника Управління порівняльно-правового аналізу - завідувач відділу порівняльних досліджень Правового департаменту секретаріату КСУ;

Дирдін Максим Євгенович — народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики;

Завальнюк Ігор Вікторович — суддя Одеського окружного адміністративного суду;

Никон Олеся Зиновіївна — суддя Господарського суду Львівської області;

Савчак Андрій Володимирович — суддя Перемишлянського районного суду Львівської області;

Салюк Петро Іванович — суддя Хмельницького окружного адміністративного суду;

Смокович Михайло Іванович —  суддя Касаційного адміністративного суду.

Із них дорадча група експертів повинна відібрати та подати делегатам список мінімум із 4 претендентів. Та чи є такий шанс?

П’ять суддів, нардеп і науковець

Насамперед дивним виглядає намір народного депутата М.Дирдіна стати членом КС за суддівською квотою. Адже його кар’єра не мала жодного відношення до суддівської гілки влади, як і правосуддя взагалі. Тож, будучи представником фракції «Слуга народу», йому логічніше було б претендувати на цю посаду за парламентською квотою.

Так, закон не забороняє суб’єктам призначення обирати суддею КС «не свого» представника. Але важко зрозуміти, чому делегати мають віддати цю посаду юристові, який на собі не відчув і не відчуває наслідків судової реформи

Ще два кандидати брали участь у попередніх конкурсах. Так, Н.Денисенко із секретаріату КС, починаючи з 2016 року, раз у раз подає документи, але — без успіху.

Певною мірою, свої невдачі вона пояснила в новому мотиваційному листі, зауваживши, що «більшість конкурсів на посаду судді КС були лише «ширмою» реального конкурсу». Бо, на її думку, «звичайний юрист, без допомоги впливових родичів, покровителів у владних кабінетах не мав можливості обійняти високі посади».

Утім, востаннє її не підтримали не у високих кабінетах, а у ДГЕ, яка одноголосно вказала на її невідповідність критерію визнаного рівня компетентності у сфері права.

Не отримав рекомендації ДГЕ й голова КАС М.Смокович: усі три іноземні експерти проголосували за те, що він не відповідає критерію високих моральних якостей. Такого висновку ДГЕ дійшла два місяці тому. З огляду на це, не зрозуміло, що чи хто можуть вплинути на когось з незалежних і високоморальних іноземців, аби він раптом змінив свою оцінку. Утім, достатньо переконати когось одного, оскільки наша частина експертів були протилежної думки щодо доброчесності М.Смоковича.

Що стосується інших чотирьох кандидатів, то відзначимо, що всі вони є представниками судів першої ланки. Тобто ні в апеляційних, ні у Верховному судах більше не знайшлося бажаючих змінити місце роботи на наступні 9 років.

В.Завальнюк недавно захистив докторську дисертацію з конституційного права. А от в О.Нікон немає наукового ступеня, що ставить під сумнів можливість довести свою відповідність критерію визнаного рівня компетентності.

Що стосується А.Савчака, то він указав, що торік 4 рази притягався до адмінвідповідальності за перевищення швидкості руху. Й, вочевидь, любов до швидкої їзди навряд чи відноситься до чеснот судді КС

До переваг П.Салюка, який так само недавно став доктором філософії з права, можна віднести військову службу як під час АТО, так і повномасштабної війни з рф. Хоча цього може не вистачити для того, аби переконати членів ДГЕ у своєму високому рівні компетентності.

Де брати кращих із кращих?

Вочевидь, що із цього переліку навряд чи експерти спроможуться рекомендувати необхідних 4 кандидатів, аби делегати з’їзду могли заповнити обидві вакансії. Втім, є сумнів, що ДГЕ взагалі зможе визнати більше одного з указаних правників такими, що є і професійними, і доброчесними. Отже доведеться оголошувати новий добір.

Взагалі останнім часом ситуація із конкурсними доборами, до яких залучені іноземні експерти, свідчить про кризу із бажаючими ставати учасниками таких процедур. А ті, хто наважуються, не дістаються «фінішу»: одні не можуть пройти кваліфоцінювання (як-от у конкурсі до апеляційної палати ВАКС), до доброчесності або професійної компетенції інших виникають питання у конкурсних комісій…

І з цим нічого не вдієш, оскільки інших правників, ніж ті, яких навчили та виховали за роки незалежності, у нас не буде. Тож або слід змиритися із цим, або, як пропонував класик, «у консерваторії щось поправити».

Закон і Бізнес