Законника лишили мантии за решение судьбы имущества в другой области при отсутствии всех владельцев
Истец пожелал разорвать договор с подрядчиком, строившим дом. Но забыл указать, что земля принадлежит ему менее чем наполовину, а остальных владельцев к слушанию дела не привлек. Такая деталь разрушила карьеру законника.
Далеко, швидко й таємно
У серпні на Світлану Зосименко з Індустріального районного суду м.Дніпропетровська до Вищої ради правосуддя поскаржилася співвласниця землі, стверджуючи, що суддя допустила істотне порушення норм процесуального права. На думку громадянки, поведінка законниці підриває авторитет правосуддя в питаннях моралі й чесності та не сумісна із суддівською етикою. Через кілька тижнів скаржниця надіслала доповнення до своєї попередньої скарги — документи на підтвердження сказаного.
Причиною порушення прав став самочинно споруджений будинок у Шевченківському районі м.Києва на не відведеній належним чином земельній ділянці. Згідно з рішенням суду будинок перейшов у повну власність позивача й отримав адресу, якої нема.
Перед ухваленням рішення суддя не перевірила, чи не фіктивний договір підряду, згідно з яким виконувач робіт начебто зобов’язався реконструювати будівлю, чи належить позивачу ділянка й чи зареєстрований він за вказаною адресою. Крім усього, не залучено як сторін справи ні скаржницю, ні її сестру, хоча вони є співвласницями будівлі, про яку йде мова. Рішення про право власності на об’єкт самовільного будівництва, на думку скаржників, указує на упереджений підхід та особисту зацікавленість у вирішенні справи.
У вересні відкрили дисциплінарну справу. З’ясувалося, що особа звернулася з позовом про розірвання договору з будівельником та визнання права власності. Суддя відкрила провадження та призначила справу до розгляду, визначивши дату засідання. Наступного дня позивач звернувся зі скаргою на те, що законниця ухвалила заочне рішення.
Згодом С.Зосименко розглянула справу й задовольнила вимоги позивача. Відповідач у свою чергу звернувся до суду, стверджуючи, що рішення було заочним. Його заяву володарка мантії також задовольнила, призначивши перегляд рішення в загальному порядку. Згодом справу передали до Шевченківського райсуду, оскільки позовні вимоги стосуються майна, розташованого в Києві.
Дисциплінарна палата побачила в діях законниці відразу 2 порушення. По-перше, вона вирішувала долю майна, яке мало співвласників, а вони навіть не здогадувалися про це. А по-друге, С.Зосименко порушила підсудність справи.
Суддя в поясненнях детально описала хронологію розгляду справи й ухвалення заочного рішення, розповіла про скасування останнього. Проте на запитання про підсудність відповісти не змогла. Порушень законодавства у своїх діях вона не вбачає та вважає, що не створила умисних перешкод співвласниці в доступі до правосуддя. Її просто ввели в оману.
Однак С.Зосименко не вдалося переконати палату у своїх добрих намірах. Адже на час відкриття провадження в матеріалах справи були документи, які свідчили, що позивачу належить менше ніж половина домоволодіння (46%), яке стало предметом спору, а більша частина — двом іншим особам, одна з яких і поскаржилася до ВРП. Тому про оману, в яку С.Зосименко намагався ввести позивач, мова не йде.
За допущені грубі порушення під час розгляду справи жінку вирішили звільнити.
Шлях до безробіття
Суддя оскаржила таке рішення. З’явилася на засідання разом зі своїм захисником, однак скаржниця також прийшла не сама.
С.Зосименко стверджувала, що побачила білі плями у справі відразу й ініціювала запити, які могли б пролити світло на обставини останньої. Але секретар судового засідання порушив інструкції з діловодства. Попри перешкоди, суддя встигла надіслати запити й отримати відповіді за один день, який минув між отриманням позову та відкриттям провадження. «Ми взяли матеріали справи й побачили, що немає багатьох документів. Я не пам’ятаю, коли нам надійшли відповіді на запити, але зазвичай органи реєстрації надають інформацію протягом одного-двох днів», — сказала володарка мантії.
Член ВРП Анатолій Мірошниченко зацікавився ще одним моментом. Виявляється, законниця, отримавши позов, не відкрила провадження, адже не був сплачений судовий збір. Однак наступного дня збір було сплачено. «Як у такі короткі строки це вдалося зробити?» — здивувався швидкості українського правосуддя член ВРП.
С.Зосименко пояснила це надзвичайною зацікавленістю людини. «Позивач особисто приніс до канцелярії квитанцію про сплату збору. Це є в матеріалах справи», — відповіла вона.
«На думку стороннього спостерігача, складається враження, що позивач поводився трохи дивно. Він начебто так ретельно відстежував долю позов-ної заяви, але водночас не спромігся вчасно надати докази сплати збору», — не розумів член ВРП.
«Зауважу з власної практики, що такі дії позивачів — це норма. Люди, зацікавлені в розгляді справи, зазвичай цікавляться ходом процесу, вони до цього не байдужі. Тому це нормально, коли люди цікавляться. Коли ніхто не з’являється та взагалі не відповідає на виклики суду, тоді це викликає дуже багато проблем», — відповіла суддя.
Питання до С.Зосименко виникли й у скаржниці. «Ви надіслали копію ухвали про усунення недоліків на тимчасово окуповану територію — в Луганську область. Ви знали, що із цією територією нема поштового сполучення?» — запитала вона.
Законниця відповіла, що вони перевіряють адреси, при цьому адресу позивач зазначає самостійно.
«Чому ж ви тоді не зробили запиту в адресне бюро щодо місця реєстрації позивача?»
«Тому що це не передбачено процесуальним законодавством».
Натомість скаржниця зауважила, що таки передбачено. Захисник судді спробував звинуватити опонента в сутяжництві, перелічуючи скарги, з якими жінка зверталась у різні установи. Однак вона запевнила, що до ВРП звернулася вперше та що її права були дійсно порушені.
Урешті-решт Рада вирішила залишити рішення ДП без змін. Напевне, захист приватної власності для членів ВРП важить не менше, ніж інші права людини. Тож суддям це слід узяти до уваги, аби не повторити долі колеги з Дніпропетровщини.
Материалы по теме
Можно ли не наказывать водителя с не очень высоким содержанием алкоголя в крови— заседание ПДП ВРП
25.03.2024
Судья не должен руководствоваться разъяснениями НАПК ради наказания коррупционеров — решение ВДП ВРП
06.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!