Правопреемство без рисков

Как наследникам избежать разочарований при наследовании бизнеса?

Юристы рассказывают об особенностях наследования корпоративных прав, а также о мерах, которые лицо может принять для того, чтобы оградить своих наследников от рисков, связанных со вступлением в наследство.

Справи сімейні

Правовідносини тривають і після смерті особи, жартують адвокати, говорячи про спадкування. Тому основним обов’язком правника перед клієнтом є роз’яснення, в який спосіб досягається основна мета спадкування, а саме — забезпечення нащадкам можливості отримати майно в повному обсязі. Особливо актуальним це твердження є у сфері спадкування бізнесу, процедура якого таїть численні ризики. Можливості їх мінімізації були розглянуті на одному із засідань комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України.

Головною проблемою спадкування бізнесу фахівці вважають те, що визначення поняття «бізнес» узагалі відсутнє в українському законодавстві. Тому юристи радять сприймати бізнес як багатоаспектне поняття, а його спадкування — як перехід прав на майновий комплекс — будівлю, споруди, земельні ділянки, інтелектуальну власність тощо. Фактично, говорять спеціалісти, це є успадкуванням юридичної особи.

Саму процедуру умовно можна поділити на два блоки, які визначають її проблематику, — внутрішній та зов­нішній. Внутрішній, на думку юристів, полягає в тому, що спори стосовно майна, залишеного спадкодавцем, виникають між родичами, а отже, можуть бути дуже неприємними. «Дуже часто, — зауважив адвокат Олександр Горошинський, — подібні спори із цивільно-правової площини перетікають у кримінально-правову. Намагаючись відстояти свої майнові права, родичі відносно один одного не гребують ні завданням тілесних ушкоджень, ні хуліганством. Саме тому адвокати, які мають значний стаж роботи, намагаються уникати справ, пов’язаних із сімейними відносинами, залишаючи їх своїм молодшим колегам».

Спадкові ризики

Зовнішній блок складається з нюансів права та законів ведення бізнесу. Його фахівці розглядають на прикладах окремих організаційно-правових форм підприємств, однією з яких є товариство з обмеженою відповідальністю. Саме ТОВ, на думку юриста Дмит­ра Овсія, є найбільш оптимальною формою ведення бізнесу. Спадкування ТОВ передбачає передання корпоративних прав, що включають право на управління, право на отримання дивідендів і право на отримання частки активів. Причому перші два можуть бути реалізовані виключно шляхом участі спадкоємця в управлінні ТОВ.

Проблеми виникають, якщо в установчих документах товариства закладається можливість недопущення до управління непогоджених членів ТОВ. Якщо ж установчі документи такого застереження не містять, однак учасники товариства не бажають допускати спадкоємця до управління, скликаються загальні збори, на яких із посиланням на документ, що засвідчує смерть спадкодавця, останнього виключають із ТОВ.

Причому, незважаючи на вимоги законодавства щодо кворуму лише за присутності членів товариства, сукупна сума часток яких становить 50% + 1, кворум можуть забезпечити й володільці меншої частки статутного капіталу. Так, у практиці Д.Овсія був випадок, коли кворум забезпечили володільці 20% часток і виключили з ТОВ померлу особу, якій належало 80%. Така позиція, запевнив юрист, була попередньо погоджена з державним реєстратором.

Якщо спадкоємця не допускають до управління, йому залишається розраховувати лише на виплату грошової компенсації, еквівалентної розміру спадщини. Однак і тут не все буває гладко. Справа в тім, що процедура вступу в спадщину за законом займає 6 місяців, а на практиці може виявитись і більш тривалою. За цей час недобросовісні учасники ТОВ можуть вивести активи компанії, зменшивши її вартість і, відповідно, вартість частки, яка належить спадкоємцеві.

Недалекоглядність спадкодавця може зіграти злий жарт з його нащадками і в разі спадкування його частки в акціонерному товаристві. Йдеться про неприведення установчої документації АТ у відповідність до вимог законодавства, останні концептуальні зміни в якому відбулися ще у 2008 році. Як не дивно, запевнив фахівець, сьогодні залишається чимало АТ, що не квапляться переводити свої активи в електронну форму (а саме це передбачено в змінах).

А ось юридична цікавинка. Успадкувати частку в кооперативі особі буде значно легше, якщо спадкодавець ще за життя допоможе їй встановити гарні відносини з іншими учасниками. Річ у тім, що на установчих зборах суб’єкта цієї форми господарювання голосувати за прий­няття або неприйняття нового члена матимуть змогу всі повні (тобто такі, що мають право голосу) члени, незалежно від розміру часток. Якщо збори не підтримають спадкоємця, йому, як і у випадку з ТОВ, спадщина буде виплачена в натурі. Втім, чекати на виплату згідно із законодавством доведеться 2 роки.

Поради юристів

Звичайно, вказані ризики є загальними й не враховують індивідуальних особливостей кожного окремого випадку спадкування. Проте фахівці рекомендують дослухатися до цих порад.

Головне, на що радять звернути увагу, — це заповіт. Складаючи його, особі варто чітко визначити всіх спадкоємців, ураховуючи інтереси тих осіб, право на частку спадщини яких гарантоване законом. Також у документі слід перелічити всі активи, що заповідаються, тобто відкрити їх перед нотаріусом. У подальшому це дасть можливість спадкоємцям уникнути спорів із приводу того, що мав на увазі спадкодавець, написавши «все майно». Особливо уважно потрібно поставитися до майна, що перебуває за кордоном. Зазвичай у спадкоємців не виникає проблем з іноземними нотаріусами у випадку долучення спадкодавцем до заповіту правовстановчих документів.

За життя слід узаконити активи компанії, отримати правовстановчі документи або привести наявні у відповідність до вимог законодавства. При цьому зважити, що в разі реєстрації майна на третіх осіб або усних домовленостей з партнерами спадкоємці навряд чи отримають усю належну їм спадщину.

Аби уникнути проблем з недопущенням спадкоємця до управління бізнесом, доцільно оформити корпоративні права на юридичну особу, на 100% підконтрольну потенційному спадкодавцю. Таким чином будуть мінімізовані ризики того, що під час найбільш небезпечного періоду партнери матимуть змогу маніпулювати правами, провести установчі збори без спадкодавця, який помер, і змінити керівників товариства.

Корисним буде познайомити майбутніх спадкоємців із бізнесовими партнерами та сприяти налагодженню між ними гарних відносин. Також не буде зайвим увести нащадків у курс справ суб’єкта господарювання.

Важливим моментом є обрання нотаріуса, який викликатиме довіру в усіх членів родини, та визначення в заповіті осіб, котрі будуть управляти спадщиною після смерті спадкодавця та до її відкриття.

Якщо загальні заходи щодо зменшення ризиків механізму спадкування будуть ужиті ще за життя спадкодавця, підсумовують юристи, це не тільки спростить саму процедуру, а й вбереже майно від сторонніх зазіхальників.