Чи знайдеться потребам місце в бюджеті?

Руслан КИРИЛЮК: «Основна загроза в наступному році — залучення коштів судового збору на фінансування видатків на оплату праці»

Із січня нового року в суддів знову збільшиться заробітна плата, чого не можна сказати про працівників апарату. Хоч би скільки говорили про важку роботу, яку вони виконують, та неналежну винагороду за неї, віз і нині там. Проте, як свідчить останнє обговорення цього питання, вирішиться воно нескоро.

Фінанси сьогодні та завтра…

Підрахунками грошей, які слід виділити для Феміди, займається Державна судова адміністрація. Про те, скільки коштів знадобиться в наступному році для здійснення правосуддя, на засіданні Ради суддів доповідав голова ДСАУ Руслан Кирилюк.

Формували бюджетний запит в адміністрації на основі надісланих матеріалів територіальних управлінь ДСАУ, в яких ішлося про фактичне використання бюджетних асигнувань у 2012 та 2013 рр. Усі дані, за словами Р.Кирилюка, узагальнено та проаналізовано.

«Основною статтею видатків бюджету ДСАУ на 2014 р. залишається оплата праці з нарахуваннями. Це становить 62,2% від загального обсягу. Посадовий оклад судді з 1 січня 2014 р. встановлюється в розмірі 12 мінімальних заробітних плат. А заробітна плата працівників апарату судів — з урахуванням 50% премії та 50% надбавки за високі досягнення в роботі або за виконання особливо важливої роботи, а також двох матеріальних допомог», — пояснював Р.Кирилюк. За його словами, загальна сума, необхідна у 2014 р. для виплати заробітної плати, сягає 6560,2 млн грн., що перевищує бюджетні призначення 2013 р. на 3171,3 млн, або в 1,9 раза.

Голова ДСАУ повідомив необхідні суми за іншими статтями видатків на 2014 р.: комунальні платежі — 179 млн (зростання — 6,7%); капітальні видатки — 2433,1 млн (у 7,8 раза більше); інші поточні видатки — 1369,3 млн (у 2,4 раза).

Загальна потреба бюджетних призначень для забезпечення судової діяльності у 2014 р. сягнула 10541,1 млн грн. та перевищила бюджетні призначення 2013 р. на 6137,537 млн, або у 2,4 раза.

«За наявною інформацією, проект закону про державний бюджет на 2014 р. був направлений до Верховної Ради й повернутий Уряду на доопрацювання. Інформації про рівень урахування потреб судової системи в нас немає», — зауважив Р.Кирилюк. Він запевнив, що на цьому етапі ДСАУ виконала все, що могла, не маючи граничних показників, без яких не можна рухатися далі.

«Основна загроза для судової системи в наступному році — залучення коштів судового збору на фінансування видатків на оплату праці. У такому разі ми втратимо той ресурс, який у нас з’явився в цьому році на розвиток судової системи», — спрогнозував очільник ДСАУ.

Болючим, на його думку, залишається питання оплати праці працівників апарату. «На розмір цієї оплати суттєво впливає рівень надбавки та премії. Він, по суті, довільно визначається органами виконавчої та законодавчої гілок влади. Вихід із ситуації — внесення змін до законодавства, встановлення розміру заробітної плати працівників апарату на рівні закону. Інакше ця проблема не вирішується», — переконаний Р.Кирилюк. Голова адміністрації сподівається, що до кінця року парламент прийме такий акт. Очевидно, в такому ж очікуванні завмерли й самі працівники апарату судів, адже вирішення питання, яке їх стосується безпосередньо, уже тривалий час відкладається.

Своєї черги, тобто графи в бюджеті, доведеться чекати й органу суддівського самоврядування. «А як у прорахованих вами видатках закладено фінансування РСУ?» — поцікавилася в Р.Кирилюка заступник голови ради Раїса Ханова. Керівник ДСАУ запевнив, що «в межах потреби», хоча окремим рядком таких коштів не заплановано.

«Коли ми затверджували положення про роботу й діяльність РСУ, то передбачали і просили, більш того, зобов’язували ДСАУ закласти кошти, які йдуть на утримання ради», — нагадала Р.Ханова. «Якби РСУ була юридичною особою, це було б передбачено», — пояснив Р.Кирилюк.

Проте невтішною щодо фінансування виявилась і ситуація, яка склалась у ІІІ кварталі. «На 170 млн грн. не виконані платіжні доручення, вони знаходяться в органах казначейства», — повідомив Руслан Іванович.

Такі пояснення не задовольнили Раїсу Федорівну: «ХІ з’їзд проголосував і вніс зміни в положення про РСУ й передбачив необхідність планування та фінансування видатків органу суддівського самоврядування».

Її позицію підтримала Галина Канигіна: «РСУ ніхто не запрошував на жодне засідання. Згідно з положенням ДСАУ повинна враховувати наші пропозиції».

Тож члени ради вирішили ще попрацювати, подумати, як виправити ситуацію, а поки що прийняли рішення «взяти інформацію голови ДСАУ до відома».

Фільтр законності

Із тих питань, до яких РСУ повернулася, було не лише фінансове. Раніше цей орган розглядав звернення суддів, у якому йшлося про непорозуміння зі штрих-кодами. Про зазначену проблему «ЗіБ» писав у попередніх числах. Тоді вирішили взятися за перевірку роботи ДСАУ: створили робочу групу, яка б мала проаналізувати нормативно-правові акти на предмет відповідності законодавству щодо судоустрою та статусу суддів.

«Нам ДСАУ передала 134 накази на аналіз. Єдине, що хотілося б обговорити, — необхідність реєстрації нормативно-правових актів, які мають міжгалузевий характер і підпадають під визначення нормативно-правових. Це буде як додатковий фільтр, щоб мати гарантію законності та сили нормативно-правового акта», — повідомила член робочої групи Р.Ханова, яка наполягала на «уникненні безконтрольності».

Від коментарів не втрималась і Г.Канигіна. Вона звернулася до очільника ДСАУ із запитанням: «Яким законодавчим актом передбачено видання інструкцій, що стосуються діяльності судів і суддів, у тому числі при здійсненні правосуддя?»

Втрутився в полеміку й Павло Гвоздик, спробувавши повернути колег до предмета розмови: «Не може бути, щоб самостійна система державної влади, якою є судова система, керувалася з позиції ДСАУ. У цьому випадку законом «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначається, що судова система сама приймає відповідні документи, які регламентують її внутрішню діяльність. Логічно, щоб ці документи затверджувалися як мінімум РСУ».

Г.Канигіна знову закликала членів ради не ігнорувати проблему. Мовляв, якщо сьогодні залишити все як є, то незабаром знову доведеться вирішувати це ж саме питання, але вже за конкретним суддівським зверненням, що породить ще більше проблем, і невідомо, які наслідки матиме.

Р.Ханова нагадала: «Усе почалося тоді, коли ДСАУ своїми інструкціями примусила суддів уводити штрих-коди й підписувати повістки. Тоді ми прий­няли термінове рішення. Якщо нам потрібно робити доповнення до закону «Про судоустрій і статус суддів» і зобов’язувати ДСАУ узгоджувати ці питання з РСУ, то давайте внесемо такі зміни».

Колег підтримав голова ради Василь Онопенко: «Інструкції не повинні прийматися так, як вони приймалися дотепер. На жаль, уже маємо невтішні приклади використання прийнятих інструкцій, чого не було б, якби їх затверджувала РСУ».

Зрештою, зважаючи на різні погляди своїх членів, рада вирішила поки що не зобов’язувати ДСАУ реєструвати власні нормативно-правові акти в Мін’юсті. Проте до 1 листопада їй доручили привести їх у відповідність до вимог чинного законодавства. Отже, ДСАУ знову отримала кілька завдань від РСУ.

Пряма мова

— Для мене незрозумілою є позиція окремих членів ради, які говорять про проблеми з фінансовим забезпеченням діяльності цього органу суддівського самоврядування.

Положенням про Раду суддів України, про яке йшлося на засіданні, передбачено, що матеріально-технічне, фінансове забезпечення її діяльності покладається на ДСАУ. Потреба у видатках для забезпечення роботи ради була опрацьована профільним підрозділом ДСАУ з секретарем Ради суддів та буде врахована у складі видатків судової адміністрації при внесенні бюджетного запиту відповідно до чинного законодавства.

Крім того, здивував підхід окремих членів РСУ, які є досвідченими суддями, щодо зобов’язання ДСАУ реєструвати нормативно-правові акти в Міністерстві юстиції.

Вже з назви указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3.10.92 №493 випливає, що Мін’юст реєструє акти органів виконавчої влади. Водночас згідно з п.1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням РСУ від 22.10.2010 №12, ДСАУ є органом у системі судової влади.

Тому я погоджуюсь із рішенням Ради суддів про вилучення з проекту рішення пункту про таку реєстрацію.