Чому контроль за трансфертним ціноутворенням не наповнює бюджет

Аудит Рахункової палати показав: попри донарахування і штрафи на 5,2 млрд грн, до бюджету реально надійшло лише 4,3% цієї суми.

Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Рахункову палату.

Система податкового контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні вже має основні інструменти та дає окремі результати, однак аудит Рахункової палати засвідчив суттєву різницю між результатами контрольно-перевірочної роботи і фактичними надходженнями до бюджету. Упродовж 2023 року — І кварталу 2026 року податкові органи донарахували платникам податків грошових зобов'язань і наклали штрафів на 5,2 млрд грн, з яких до бюджету сплачено лише 4,3%.

Рахункова палата затвердила звіт за результатами аудиту ефективності на тему «Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням як інструмент захисту податкової бази та забезпечення бюджетних надходжень». Аудит охопив період з 2023 року до кінця І кварталу 2026 року.

Такий контроль застосовується до операцій між пов'язаними особами, що входять до транснаціональних корпорацій чи об'єднаних груп підприємств, і ґрунтується на принципі «витягнутої руки»: умови операцій між пов'язаними компаніями мають відповідати тим, які діяли б між незалежними учасниками ринку. За 2022–2024 роки обсяг задекларованих контрольованих операцій становив майже 8 трлн грн.

За оцінкою Рахункової палати, діяльність ДПС та її територіальних органів у цій сфері за період аудиту була частково ефективною. В Україні сформовано основу контролю — визначено правила, впроваджено інформаційно-комунікаційну систему «BigData TP», розширено міжнародний обмін податковою інформацією. Водночас усі складові контролю поки не працюють як єдина злагоджена система.

Серед проблем, які виявив аудит:

– Детальні методичні алгоритми контролю розроблено переважно для операцій із сировинними товарами (22% контрольованих операцій у 2023–2024 роках), тоді як для нематеріальних активів, послуг, фінансових інструментів і реструктуризації бізнесу методичне забезпечення лишається фрагментарним.

– Значну частину інформації податківці досі опрацьовують вручну — окремі модулі «BigData TP» ще в тестовій експлуатації, а «Реєстр нерезидентів» не завершено; повноцінний запуск запланований на 2027 рік.

– Частка відповідей платників податків на запити щодо документації з трансфертного ціноутворення знизилася з 89% у 2023 році до 71% у І кварталі 2026 року.

– Половину перевірок, за якими надсилали запити до іноземних компетентних органів, завершили ще до отримання відповідей, що послабило доказову базу.

Упродовж періоду аудиту податкові органи провели 1259 позапланових перевірок повноти та своєчасності звітування — порушення виявили у 96,5% із них, накладені штрафи склали 722,5 млн грн, з яких сплачено 191 млн грн. Ще 92 перевірки дотримання принципу «витягнутої руки» завершилися донарахуванням 4,5 млрд грн, з яких до бюджету надійшло лише 31,1 млн грн, або 0,7%.

Більшість остаточних судових рішень за такими перевірками ухвалили на користь платників податків — через процесуальні порушення, необґрунтованість вибору методів трансфертного ціноутворення та некоректний відбір зіставних компаній.

«За результатами контрольно-перевірочної роботи з питань трансфертного ціноутворення донараховано грошових зобов'язань і застосовано штрафів на 5,2 млрд грн. Фактично сплачено 222,1 млн грн, або 4,3%. Такий розрив свідчить про необхідність посилити якість доказової бази, своєчасність контролю та результативність супроводження в судах його результатів», — наголосила голова Рахункової палати Ольга Піщанська під час представлення звіту. Про результати аудиту вона також написала у Facebook.

Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів та ДПС пришвидшити імплементацію положень Директиви Ради ЄС ATAD, розширити функціонал «BigData TP», розробити методичні алгоритми контролю за окремими видами операцій та вдосконалити ризик-орієнтований підхід. У ДПС повідомили, що вже працюють над усуненням виявлених недоліків.

Закон і Бізнес