78,6% держслужбовців незадоволені рівнем оплати праці, попри реформу

З 1 січня 2024 року запроваджено єдині підходи до визначення посадових окладів на основі класифікації посад. Ця реформа є складовою Плану Ukraine Facility та однією з умов наближення української системи державного управління до стандартів ЄС.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Рахункову палату.

З метою оцінки її відповідності законодавству, принципам належного врядування та кращим міжнародним практикам, Рахункова палата провела аудит відповідності на тему «Реформування системи оплати праці у сфері державного управління».

Ключовим елементом реформи стало впровадження класифікації посад, яка передбачає віднесення кожної посади до відповідної сім’ї, рівня та юрисдикції.

Основна ідея реформи полягає в тому, що чим складніша та відповідальніша робота, чим більше спеціалізованих знань і навичок вона потребує, тим вищою має бути оплата праці державного службовця.

У процесі реалізації цієї реформи відбулися помітні зміни у структурі заробітної плати:

- посадовий оклад визначено як основний елемент її формування;

- досягнуто співвідношення 81,7 % сталої частини до 18,3 % варіативної;

- надбавку за вислугу років зменшено з 50 % до 30 %;

- середньомісячна заробітна плата державних службовців зросла на 43 % порівняно з 2023 роком.

Водночас, попри ці кроки, реформа не досягла очікуваних результатів.

Аудит засвідчив, що підготовка та впровадження реформи відбувалися непослідовно, без належного контролю, координації та комунікації між органами виконавчої влади.

Нормативно-правова база, яка мала забезпечити реформування системи оплати праці, виявилася недостатньою та суперечливою, а запланована ще у 2023 році автоматизована система класифікації посад досі не запроваджена.

Загалом реформа здійснювалася не за затвердженим Урядом планом.

Аудитори наголошують, що заходи для впровадження реформи готувалася у вкрай стислий термін – чотири місяці. Цього часу недостатньо для якісної підготовки документів, унаслідок чого перша класифікація посад виявилася недосконалою й спричинила низку перекласифікацій.

Крім цього, аудитори виявили суттєві недоліки у бюджетному плануванні, зокрема відсутність єдиних правил формування та розподілу фондів оплати праці в державних органах та затвердження схеми посадових окладів після ухвалення державного бюджету на 2024 рік.

У підсумку проведеної реформи система оплати праці на державній службі не стала більш справедливою, прозорою чи стимулюючою. Очікуваного ефекту –підвищення мотивації, прозорості та конкурентоспроможності державної служби – не досягнуто.

Проведене Рахунковою палатою опитування, у якому взяли участь понад 34,9 тис. державних службовців із 114 органів влади, засвідчило:

- лише 21,1 % респондентів вважають запроваджену систему оплати праці більш прозорою;

- переважна більшість (72,4 %) не відчула істотних змін, а майже половина вважає свою заробітну плату несправедливою порівняно з оплатою на аналогічних посадах в інших інституціях;

- 78,6 % опитаних зазначили, що їхня нинішня зарплата не є адекватною винагородою за професійне виконання обов’язків та ініціативність.

Поглиблення дисбалансу підтверджує і зростання індексу Джині (індекс нерівності доходів), який зріс із 0,062 у 2023 році до 0,118 у 2024 році. Це свідчить про посилення нерівності у розподілі заробітної плати серед державних службовців.

Закон і Бізнес