Вишгородський районний суд Київської області відмовив у задоволенні позову Євгена Шелякіна до редакції газети «Закон і Бізнес» та адвоката Олени Ісаєвської про захист честі, гідності та ділової репутації.
Відповідну вступну та резолютивну частину рішення було оголошено сьогодні, 14 березня, інформує «Закон і Бізнес».
У позові Є.Шелякін вимагав спростування поширеної інформації про ухилення ним від військової служби та стягнення із відповідачів 1 млн грн. за «суттєві душевні страждання».
Натомість, ця інформація заснована на зверненні адвоката із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення стосовно дій адвоката Ігоря Голованя та його родичів, в яких можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення. Адже, І.Головань, його рідний брат Микола, син — Володимир, а також чоловік сестри — Є.Шелякін, уникають мобілізації, зокрема, не з’являючись до ТЦК.
Власне, сам І.Головань був визнаний ВЛК Шевченківського ТЦК та СП непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, але, як зазначається у заяві до ДБР, він «не має вищезазначених (чи будь-яких інших) захворювань, які б дозволяли визнати його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку».
Як зазначалося у відзиві на позов, І.Головань відомий тим, що є адвокатом колишнього президента Петра Порошенка у гучних кримінальних справах, у тому числі стосовно державної зради. Тож суспільство зацікавлено одержувати інформацію і бути обізнаними в тому, щоб такі особи як І.Головань і відповідно його родичі не отримували жодних привілей, які дозволили би їм уникнути військового обов’язку, користуючись своїми зв’язками або ресурсами.
Крім цього, ухилення від мобілізації також має негативний вплив на моральний стан суспільства. Коли одні йдуть на фронт, ризикуючи своїм життям, а інші знаходять шляхи уникнути цього, це створює відчуття несправедливості та нерівності.
Тим більше, подання О.Ісаєвською заяви про кримінальне правопорушення до Державного бюро розслідувань лише підтверджує серйозність висловлених нею зауважень і відповідно підтверджує правомірність поширення такої інформації.
Тому, на думку редакції, з огляду на наявну судову практику та позиції Європейського суду з прав людини, оспорювана публікація, з урахуванням змісту і заявлених позовних вимог, не порушує особистих немайнових прав позивача, а тим більше не може завдавати йому моральної шкоди.
Вишгородський районний суд фактично погодився із такими доводами, повністю відмовивши у позові. Рішення набере законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!