Адвокати пропонують уніфікувати вимоги до висновку експерта

Сучасна нормативно-правова база України містить невідповідності у формулюваннях, які стосуються обізнаності або попередження експертів про кримінальну відповідальність при складанні висновків.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

На це звернули увагу у Директораті правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції під час здійснення правового моніторингу і звернулися до Національної асоціації адвокатів України з проханням висловити бачення щодо вирішення проблеми.

Її суть полягає в тому, що пункт 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінʼюсту  від 08.10.98 № 53/5, визначає обов’язкову наявність у висновку експерта попередження (або обізнаності) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи відмову від його надання. Водночас стаття 102 Кримінального процесуального кодексу використовує лише термін «попередження», не включаючи «обізнаності». У випадку експертизи, замовленої стороною захисту, вважають у Директораті, це створює юридичні колізії, що можуть призводити до визнання висновків неналежними доказами.

У НААУ вважають за необхідне уніфікувати це положення для всіх висновків експерта шляхом зазначення у ньому про «обізнаність» у випадку проведення експертизи на замовлення сторони у судовій справі, та «попередження» у випадку призначення експертизи на замовлення суду або органом досудового розслідування.

Таке розділення є доречним з такого погляду, чи уповноважена сторона у справі попереджала експерта про відповідальність, який зміст такого попередження, відповідальність про не попередження тощо.

Зокрема, в цьому контексті доцільно звернути увагу на ч. 7 ст. 102 ЦПК, де говориться, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом – також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ЦПК, яка регламентує питання проведення експертизи на замовлення учасників справи, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Тобто законодавець розділяє обов’язки експерта перед стороною справи та перед судом. Так, суд своїм «попередженням» експерта має пересвідчитися, що експерт не відмовляється без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Поважними причинами відмови від виконання покладених на експерта обов’язків є, зокрема, підстави для відводу (самовідводу), передбачені ст. 38 ЦПК.

Такий підхід, переконані адвокати, сприятиме об’єктивності та всебічності судового процесу.

З повним текстом пропозицій НААУ, які були надіслані на запит Мінʼюсту, можна ознайомитися за посиланням.

Закон і Бізнес