Поняття «приміщення» слід сприймати не тільки як окрему (одну) частину внутрішнього об’єму будівлі, обмеженою будівельними елементами, але й всі об’єкти оренди, визначені у ч.1 ст.3 закону «Про оренду державного та комунального майна».
Таку думку висловила колегія суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу №921/144/24 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі відділення ФДМУ звернулося з позовом про виселення товариства з орендованого державного нерухомого майна — частини площадки із залізобетонним покриттям, що перебуває на балансі третьої особи.
Відповідач повідомив позивача та третю особу про свій намір продовжувати користуватись орендованим майном після закінчення строку дії договору та зазначив, що не направлятиме заяву про продовження договору відповідно до положень ч.3 ст.18 закону «Про оренду державного та комунального майна», пославшись на п.5 постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2023 №634.
Господарський суд у позові відмовив повністю, зазначивши, що частина площадки із залізобетонним покриттям не є «приміщенням» в силу закону. Отже, визначена орендодавцем і балансоутримувачем підстава для відмови у продовженні договору оренди (використання приміщення для власних потреб) не є застосовною до спірного договору оренди.
Апеяційний госпсуд позов задовольнив, вказавши, що ч.1 ст.19 закону визначає більш ширше коло підстав для прийняття орендодавцем рішення про припинення договірних відносин.
Передаючи справу на розгляд судової палати КГС, колегія зауважила, що, на її думку, така підстава для відмови у продовження договору оренди, визначена у ч.1 ст.19 закону, як «орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача…» має тлумачитися та застосовуватися у більш ширшому значенні, а саме, до всіх об’єктів оренди, визначених у ст.3 закону «Про оренду державного та комунального майна», та відповідно, які визначені об’єктами оренди за укладеними договорами оренди державного та комунального майна. Тому є підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові ВС від 12.04.2023 у справі № 917/565/22.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!