Положення КзПБ не містять обмеження права кредитора на звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв’язками з боржником. Проте суд не є місцем «безцеремонної процесуальної гри».
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи рішення судів попередньої інстанції у справі №924/232/22, інформує «Закон і Бізнес».
Предметом судового розгляду в цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проскурів».
Ухвалою господарського суду, зокрема, відкрито провадження у справі. Апеляційний госпсуд скасував цю ухвалу суду відмовив у задоволенні клопотання ПАТ про закриття апеляційного провадження та направив справу до госпсуду на стадію підготовчого засідання.
Своєю чергою, КГС зауважив, що положення КзПБ не містять обмеження права кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв’язками з боржником. Однак, встановлені у цій справі обставини та сукупність процесуальних дій учасників провадження показали, що ПрАТ, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження, не керувалося метою ефективного захисту власних порушених прав і законних інтересів.
Тож суди мали ex officio правильно кваліфікувати вимоги ПрАТ та визнати подання такої заяви зловживанням правом, застосувавши відповідні наслідки — залишення заяви без розгляду відповідно до ч.3 ст.43 ГПК.
Крім цієї справи в огляд практики КГС за червень 2025 року включені низка інших правових висновків. Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
визначення початку перебігу позовної давності до вимог про витребування боржником у межах провадження в справі про банкрутство майна, відчуженого у процедурах банкрутства;
порядку заміни кредитора у справі про банкрутство правонаступником.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів викладено висновки стосовно:
належного та ефективного способу захисту порушеного права особи, яка була виключена зі складу учасників ТОВ, якщо після її виключення змінився розмір статутного капіталу та склад учасників;
визнання припиненими трудових відносин між директором товариства і товариством на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (ст.38 КЗпП);
належного відповідача у спорі про стягнення майнової шкоди, пов’язаної з вилученням майна, переданого до статутного капіталу ТОВ.
У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності сформульовано правові висновки про:
правовстановлювальні документи на використання водного об’єкта з метою ведення аквакультури;
належність та ефективність заявленої прокурором вимоги про повернення нерухомого майна територіальній громаді як вимоги про застосування наслідків недійсності цього правочину (реституцію).

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Господарський кодекс відсьогодні втрачає чинність: бізнес переходить на нові правила — Марина Барсук
28.08.2025
Чи повинен контрагент перевіряти обмеження, передбачені статутом іншої сторони, скаже ВП ВС
24.07.2025
Як фізичній особі ініціювати банкрутство
18.07.2025
Забезпечення, вжите у межах позовного провадження, не може існувати окремо від нього — огляд КГС
04.07.2025
Для чого потрібна процедура санації боржника
03.07.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!