Наявність або відсутність відомостей про адвоката в ЄРАУ не є передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в суді.
Такої думки дотримується колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи справу №761/5870/24 на розгляд об’єднаної палати КЦС, інформує «Закон і Бізнес».
Особа звернулася з позовом до про визнання майнових прав. Ухвалою суду позовну заяву, подану її представником — адвокатом М., повернуто позивачу. На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви надано ордер, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте, перевіривши вказаний ордер, суддею встановлено, що він не відповідає типовій формі, зокрема в ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» — Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці НААУ. Крім того, при перевірці ордеру судом встановлено, що будь-які відомості стосовно М., як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні.
З цих же підстав апеляційний суд повернув апеляційну скаргу, вказавши, що доданий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на подання апеляційної скарги.
Натомість колегія КЦС зауважила, що в цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Проте відсутність у ч.4 ст.62 ЦПК вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з ч.1 ст.26 закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно є і основним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Також зазначено, що ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Тож, за умови надання адвокатом одного з документів, що підтверджують його повноваження як представника учасника справи, виданих відповідно до закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначальним для суду є лише те, що правнича допомога надається саме адвокатом, а відповідний статус, в першу чергу, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене може бути підтверджено також посвідченням адвоката України, відомостями з ЄРАУ.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Тому колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування ч.4 ст.62 ЦПК, ст.26 профільного закону щодо порядку підтвердження повноважень адвокатів в цивільному судочинстві та документів, що підтверджують такі повноваження, викладені в ухвалах Верховного Суду від 1.07.2024 у справі №761/10665/23 та від 18.07.2024 у справа №761/16836/23.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!