Положення закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли учасника бойових дій від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, змінюючи частково попередні судові рішення у справі №426/4264/19, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі «АТ «Ощадбанк» звернувся із позовом до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за іпотечним договором.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково. Рішення суду мотивовано тим, що позичальник з 23.09.2016 має право на пільги як учасник бойових дій згідно із законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Натомість КЦС зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин п.15 ст.14 цього закону є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у цій справі на спірні правовідносини не поширюються.
Отже, судам слід було вирішити питання про стягнення з відповідачів на користь банку процентів за користування кредитом, а також 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, без урахування наявності у позичальника пільг за зазначеним законом.
Крім цієї справи до огляду практики КЦС за вересень 2024 року включені низка інших. Зокрема, у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що відсторонення працівника від роботи допускається в період проведення службового розслідування, а не після його закінчення.
У спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зазначено, що під час вирішення спору між спадкоємцями щодо права на спадкування суд у межах заявлених позовних вимог може встановити в мотивувальній частині факт відсутності права на спадкування на підставі ч.1 ст.1224 ЦК, зокрема у випадку, коли особа, яка умисно позбавила життя спадкодавця, померла, оскільки така особа не має права на спадкування в силу закону.
Крім того, в частині застосування норм процесуального права вказано, що звернення учасників справи до суду з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом через «Електронний кабінет» є альтернативою звернення до суду з паперовими документами та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником. Усі документи, що надійшли до суду через підсистему «Електронний суд», вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!