У приватно-правових нормах відсутня така підстава відмови в задоволенні віндикаційного позову, який пред’явлений юрособою до фізособи, як визнання предмета цього позову речовим доказом у кримінальному провадженні.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №385/203/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі фермерське господарство звернулося із зустрічним позовом про витребування із чужого незаконного володіння в Особи 1 трактора гусеничного марки Challenger.
Відмовляючи в задоволенні позову ФГ, суди вважали, що спірний трактор в рамках кримінального провадження визнано речовим доказом та на нього накладено арешт, а тому питання щодо його повернення законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке на цей час не завершене.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову КЦС від 08.11.2023 у справі №761/42030/21, постанову ОП КЦС від 11.12.2023 у справі №607/20787/19).
Касаційний суд нагадав, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх (див. постанову ОП КЦС від 06.03.2019 у справі №308/6023/15-ц).
У справі, що переглядається апеляційний суд при залишенні без змін рішення суду першої інстанції вважав, що підлягають застосуванню висновки, викладені у постановах ВП ВС від 24.04.2018 у справі №202/5044/17, від 15.05.2018 у справі №335/12096/15-ц, від 12.09.2018 у справі №751/1921/17.
Проте, КЦС зауважив, що у вказаних постановах висновки зроблені за таких вимог і суб’єктного складу:
(а) за позовом фізичної особи до прокуратури про зняття арешту (справа № 202/5044/17);
(б) за позовом банку, як заставодержателя, до фізичної особи та Головного управління ДФС, про звільнення майна з під-арешту (справа № 335/12096/15-ц);
(в) за позовом фізичної особи до Головного управління Нацполіції про витребування транспортного засобу та його повернення власнику (справа № 751/1921/17).
Натомість у цій справі, позивач (юридична особа) звернувся з позовом до фізичної особи про витребування транспортного засобу.
За таких обставин, суди по суті позов ФГ про витребування транспортного засобу не розглянули та зробили передчасний висновок про відмову в його задоволенні.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!