Користувач електронного платіжного засобу не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за цією карткою.
На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі попередні рішення у справі №953/5904/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суди встановили, що з належної позивачеві платіжної картки АТ КБ «ПриватБанк» здійснено перекази на картки третіх осіб і поповнено рахунки двох мобільних телефонів без підтвердження позивача. Також відбулось зняття готівки з розрахункових рахунків у додатку «Приват для бізнесу» на загальну суму понад 198 тис. грн.
За наслідками незаконних дій третіх осіб відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК.
Згодом, банк списав з платіжної картки позивача кошти в розмірі понад 101 тис. грн. у рахунок погашення відсотків за використання кредитного ліміту, яким скористалися треті особи шляхом незаконного переказу коштів.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що, з огляду на те, що позивач не вчиняв дій, спрямованих на списання чи переказ коштів з його карткового рахунку, а відповідач не надав доказів на підтвердження вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за платіжною карткою, тому АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно списав кошти з рахунку позивача.
Нарахована банком заборгованість, що складається із заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, утворилася внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача, тому така заборгованість підлягає скасуванню.
Крім цієї справи, в огляд практики КЦС за липень 2024 року включено низку інших правових висновків. Так, у спорах, що виникають із питань захисту права власності, акцентовано, що податкова застава поширюється виключно на майно платника, який має податковий борг. Новий власник майна (банк), що придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, не замінює боржника (колишнього власника майна) у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків, тому процедура звернення стягнення на майно банку в порядку, визначеному ПК, не може бути реалізована, що є самостійною підставою для скасування (припинення) податкової застави.
У спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що належне виконання пайовиком своїх зобов’язань за договором про пайову участь у будівництві та невиконання забудовником зобов’язання щодо будівництва житлового будинку і введення його в експлуатацію у строк, визначений договором, є підставою для визнання в судовому порядку за пайовиком, а в разі його смерті – за правонаступниками, права власності на майнові права на об’єкт інвестування.
У спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання спілкуватися з дитиною та не є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Київ Індепендент, StatеWatch, Лівий берег заплатять Портнову 80 тис. гривень — рішення суду
24.09.2024
Чи може боржник наполягати на солідарній відповідальності, якщо цього не вимагає кредитор — ВС
05.09.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!