Чому ВС відмовляє у відкритті касаційного провадження — аналіз

Підставами для постановлення ухвал про повернення або відмову у відкритті касаційного провадження переважно стають несвоєчасне та неякісне виконання приписів ухвал або беззаперечні помилки у змісті та формі скарг.

На це звернено увагу в аналізі судової практики та судової статистики Касаційного господарського суду щодо постановлення ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження, інформує «Закон і Бізнес».

Так, в аналізі зазначається, що у 2022 році кожна дев’ята касаційна скарга з не відкритих провадженням обґрунтовується тим, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження (п.4 ч.1 ст.293 ГПК) або наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними. Питома вага таких касаційних скарг дещо збільшилась із 10% у 2021 році та зменшилась до 10% протягом 2023 року.

Крім того, протягом 2022 року, як і у 2021 та 2023 роках, касаційна інстанція у 5% ухвал про відмову у відкритті провадження постановляла через те, що є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (п.3 ч.1 ст.293 ГПК). Переважно повторно оскаржувалися судові рішення, за скаргами у яких касаційним судом уже було відмовлено у відкритті провадження.

Незначними сталими статистичними показниками характеризуються відмови у відкритті провадження, якщо ВС уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі (п.5 ч.1 ст. 293 ГПК). Зазначається, що цей показник зменшився із 2% у 2021 році до менш ніж 1% від аналогічних судових рішень у 2022 році та майже нульової частки у 2023 році, що свідчить про обізнаність скаржників у застосуванні зазначеної судової практики.

Водночас, відзначається, що із початку 2023 року в КГС значно збільшилась кількість ухвал про відмову у відкритті провадження та повернення з одночасним посиланням суду на неприпустимість зловживання процесуальними правами (ст.43 ГПК).

Так, якщо у 2021 році лише 11,4%, у 2022-му — 15,4% судових рішень мали застереження щодо зловживання процесуальними правами, то у 2023 році — 26%. Як правило, учасниками судового процесу були порушені вимоги ст.2 ГПК, як-от невиконання та несвоєчасне виконання вимог ухвал суду; повторне або багаторазове надсилання касаційних скарг на судові рішення, що не підлягають оскарженню; безпідставне заявлення клопотань тощо.

Також у огляді наведені приклади ухвал КГС про відмову у відкритті касаційного провадження, систематизовані за підставами для цього.

Закон і Бізнес