Невидимі інвестиції

Голова ВС пояснив, чому воєнні суди непотрібні, а Вищий ІР суд — необхідний

Чи стане коштів у судів на відправку кореспонденції у 2023 році? Чому ідею дистанційного правосуддя не підтримує уряд? Та чи запрацює зрештою ЄСІТС? Про це та про інші проблеми судової системи розповів Голова ВС Всеволод Князєв.

Позитивні сподівання

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв в рамках ХІ Щорічного судового форуму, організованого Асоціацією правників України, відповів на актуальні питання у форматі спеціального інтерв’ю. Модерувала цю частину заходу президент АПУ Анна Огренчук.

А.Огренчук зазначила, що зігдно з результатами останнього дослідження, українці найчастіше купували в цьому році генератори. Проблема з відсутністю сталого електропостачання не оминула і суди, тож яким чином суди адаптувалися до режиму блекаутів та як працюють у цих умовах?

На це В.Князєв відповів, що це питання є дійсно актуальним. У судовій системі поступово знаходять шляхи вирішення цих проблем. Для подолання проблем з електропостачанням є кілька напрямків.

По-перше, це пошук генераторів, в умовах їх дефіциту та відсутності бюджету у Державної судової адміністрації на такі витрати. Саме тому є сподівання не підтримку міжнародних партнерів, які пообіцяли надати 510 генераторів, що могли б забезпечити безперебійним електропостачанням більшу частину судів.

По-друге, це діалог з Урядом та енергетичними компаніями, в якому В.Князєв просуває тезу щодо того, що суди, де це технічно можливо, мають бути виведені в останню чергу відключень або ж взагалі не відключатися від енергозабезпечення. Адже відсутність електроенергії особливо позначається на ситуації зі строками тримання під вартою. Наприклад, неможливо завершити обрання запобіжного заходу, бо неможливо провести фіксацію судового процесу.

По-третє, йдеться і про такий непростий крок як внесення змін до процесуальних кодексів. Це, за словами Голови ВС, доволі дискусійне питання, адже мова про спрощення процедури фіксації. Варто врахувати і те, що внести відповідні зміни до Конституції під час воєнного стану неможливо. Однак законопроекти щодо спрощення таких процедур розробляються, в тому числі ВС.

Наступним, уже традиційним для завершення року, питанням стало питання про те, яке фінансування судової системи закладено на майбутній рік і чи є вихід з і без того кризової ситуації?

В.Князєв зазначив, що проблеми з фінансуванням є не тільки у судової влади. Економіка зазнала великих втрат, адже бюджет повністю витрачається на оборону країни. В цьому році був проведений секвестр, внаслідок якого відбулося скорочення бюджету на судову владу ще на 10%. І це поруч із тим, що в Україні сьогодні є велика кількість зруйнованих і пошкоджених судів. Розграбовані приміщення судів. Точну оцінку цих збитків провести неможливо, адже до 38 приміщень судів доступу немає. Але за попередніми оцінками йдеться ще про 1 млрд грн.  

А от у питанні забезпечення нормального судового процесу, до прикладу, шляхом відправки кореспонденції, на яку у цьому році в багатьох судів не вистачало коштів, В.Князєв виявився більш оптимістичним. Очільник ВС зазначив, що на наступний рік повністю профінансовані витрати на відправку кореспонденції та комунальні послуги. Хоча не варто забувати про те, що може відбутися підвищення цін, і цих коштів може не вистачати.

«Сподіваюсь, що зміни будуть лише на краще. Передбачаю, що не буде великої кризи з відправкою кореспонденції і оплатою Інтернет-послуг. В цьому напрямі ситуація не така вже погана. Є позитивні сподівання», — додав В.Князєв.

Дистанційне правосуддя

Водночас ідея дистанційного правосуддя не знаходить відгуку в парламенті. Як зазначив Голова ВС, великого прогресу в цьому напрямі немає. ВС спільно з судами першої та апеляційних інстанцій були підготовлені законопроекти, які так і не були проголосовані.

Серед проблем противниками цих проектів називаються можливі зловживання з боку суддів. Однак В.Князєв наголосив на тому, що зловживання можуть бути і без дистанційного судочинства. Тому не можна спиратись на ймовірну протиправну поведінку суддів як на підставу для неприйняття такого законопроекту. Натомість, за словами судді, користь від дистанційного правосуддя неймовірна.

«Ми розуміємо необхідність позитивного розвитку і гальмуємо в цьому напрямку, без цього не буде розвитку судової системи. Ідею дистанційного правосуддя потрібно підтримувати. Це полегшить суддям здійснення правосуддя і спростить доступ учасникам судового процесу», — додав В.Князєв.

Особливих зрушень немає і у запроваджені ЄСІТС. Хоча В.Князєв визнає, що це дуже важлива тема, і потрібно докласти всіх зусиль для реалізації такого кроку. Система має бути інтегрована з електронним судом та дистанційним правосуддям. На думку судді, це те, що потрібно зробити один раз і на роки.

«Але дійсно проблема запровадження цієї системи впирається в гроші — це правда дуже дорого, і без допомоги міжнародних партнерів ми не обійдемось», — констатував В.Князєв.

Попередньо деякі міжнародні проекти висловлюють готовність профінансувати створення цих систем. Є проект наказу про створення робочої групи. Деякі модулі вже працюють. Долучається до роботи і Міністерство цифрової трансформації. Однак, на думку спікера, основну роль у розвитку цієї системи має відігравати судова влада. І як тільки буде фінансування, всі, хто залучений до роботи над системою, будуть рухатись вперед.

Але це не єдині зміни, який потребує судова система найближчим часом. В.Князєв нагадав, що основна задача сьогодні — це формування органів суддівського врядування — Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Голова ВС зазначив, що необхідно максимально докласти зусилля для того, щоб на майбутньому з’їзді суддів проголосувати та обрати членів ВРП і відновити її роботу. З цим багато нагальних питань можуть бути вирішені.

Далі, знову ж таки, створення ЄСІТС та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Останнє — доволі дискусійне питання, адже на це потрібні сотні мільйонів гривень у той час, коли грошей і так немає. Але це — одна із ключових вимог міжнародних партнерів. Бо, на думку В.Князєва, інвестор має побачити, що інтелектуальна власність буде краще захищатись. Адже рівень захисту прав інтелектуальної власності в Україні наразі є доволі низьким.

В.Князєв має власну, більш глобальну концепцію, за якою це має бути вищий суд щодо інтелектуальної власності та інвестицій. «Про інвестиції ми говоримо вже десятиліттями, але їх все так і немає, бо немає належного захисту прав іноземних інвесторів», — прокоментував спікер.

На думку Голови ВС, потрібно створити щось на кшталт ВАКС. «Якщо це стане тригером для впевненості іноземних інвесторів на території України, то я за це. Треба знайти ці сотні мільйонів, бо результатом можуть стати сотні мільярдів залучених інвестицій», — відзначив В.Князєв.

Він також погодився, що важливо захищати і права внутрішніх інвесторів. Саме тому можна поставити певний поріг суми інвестицій, після якого в такому суді будуть розглядатись справи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Створення умов для бізнесу працювати «в білу» В.Князєв назвав однією із вимог для судової системи.

Безперспективність vs спеціалізація

А.Огренчук задала також питання і про доцільність створення окремої юрисдикції та воєнних судів. На це В.Князєв відповів, що дійсно спеціалізація суддів — це прогресивний і правильний процес, в цьому є багато переваг. Однак питання про те, чи необхідні окремі суди — непросте.

На думку Голови ВС, якби вони існували сьогодні, це було б непогано. «Але створення цієї системи зараз — це гроші та час. Ми їх створимо тоді, коли вже точно закінчиться війна і ми знову будемо думати що з ними зробити, як це вже було. Це безперспективно», — додав В.Князєв.

Саме тому, тренування, навчання, покращення потенціалу суддів і створення спеціалізації за аналогом до суддів, які розглядають справи щодо неповнолітніх, це найкращий вихід в даній ситуації. На сьогодні, за словами В.Князєва, судді першої і апеляційної інстанції прекрасно справляються з цією категорією справ.

На питання про те, чи підтримує очільник ВС законопроект щодо «суддів-п’ятирічок», доля яких зависла в повітрі, В.Князєв відповів, що, звісно, ця ситуація є недопустимою та перезрілою. Саме тому, потрібно насаперед створити ВРП і внести зміни до відповідного закону. Але варто подумати над збалансованим механізмом. На думку Голови ВС, громадськість не зрозуміє, якщо зараз цим суддям нададуть повноваження без перевірки їх доброчесності.

Представник Міноборони, задаючи питання спікеру, погодився із тим, що створення воєнних судів не на часі. Однак запитав, чи дійсно В.Князєв думає, що система готова до нової кількості саме військових, а не воєнних справ, коли буде створена нова система воєнної поліції та спеціальної прокуратури.

Голова ВС відповів, що так ініціативи та законопроекти щодо створення військової юстиції підтримуються ВС. Однак В.Князєв не бачить перспектив істотного збільшення кількості справ. Адже кількість злочинів залишиться та сама, просто цим будуть займатись інші органи. За статистикою, яку на сьогодні має ВС, 50% справ у цій категорії вже розглянуті по суті. Тому є сподівання, що суди впораються із цим завданням.

Також із зали пролунало питання про те, який сенс нестиме у собі не відключення від електроенергії судів за умов дистанційного правосуддя, якщо у будинках, де живуть судді, прокурори та адвокати буде вимкнено світло. Однак на це В.Княєв відповів, що все залежить від того, де суддям буде безпечніше працювати. Адже без світла суд не може розглянути справу, зафіксувати її хід та внести до реєстру. З прокурорами спікеру ситуація видається простішою, оскільки документи вони можуть складати і в паперовій формі.

А от ідею створення Вищого ІР суду та суду щодо розгляду справ про інвестиції на базі нинішньої господарської юрисдикції, в умовах коли точаться дискусії щодо скасування Господарського кодексу, В.Князєв не поділяє. Адже це не питання господарських судів. У таких спорах може бути різний суб’єктний склад. Наприклад, авторське право — це право фізичної особи, тому ні про який господарський спір не може йти мови. Саме тому, на його перекоанння, новий суд має бути міжюрисдикційним.

Закон і Бізнес