Якщо для усунення отриманих ушкоджень необхідне хірургічне втручання (косметична операція), такі ушкодження обличчя вважаються непоправними.
Таке тлумачення поняття «непоправне знівечення обличчя» зі ст.121 КК навів Касаційний кримінальний суд, погодившись із вироком у справі №487/593/19, інформує «Закон і Бізнес».
У постанові від 2.06.2022 зазначено, що під виправністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) з часом чи під дією нехірургічних засобів.
Натомість, непоправне знівечення обличчя може бути результатом:
обливання обличчя кип’ятком, кислотою чи іншою речовиною; заподіяння глибоких чи значної кількості неглибоких шрамів за допомогою гострих предметів;
обрізання вух чи носа.
Такі ушкодження надають обличчю страхітливий і такий, що відштовхує, вигляд, й, крім фізичної шкоди, заподіюють потерпілому значну психічну травму. Адже згідно з загальноприйнятими уявленнями про вигляд людини «обличчя є передньою частиною голови, яка виражає її зовнішність та індивідуальність, що за допомогою міміки (руху м’язів обличчя) відображає внутрішній душевний стан, настрої і переживання людини».
Втім, ККС зауважив, що поняття знівечення не є медичним, а тому право оцінювати отримане тілесне ушкодження обличчя як знівечення належить до компетенції слідчого та суду. Водночас тільки судово-медичний експерт визначає, чи є це ушкодження виправним або невиправним.
Також в огляді правових позицій, що містяться в постановах ККС, ухвалених у червні 2022 року, звернуто увагу на такі питання:
чи треба застосовувати під час кваліфікації дій медичного працівника за ст.140 КК положення про зворотну дію в часі законодавства України про кримінальну відповідальність у разі зміни на момент ухвалення вироку протоколу надання медичної допомоги в більш сприятливому напрямі порівняно з редакцією цього протоколу на момент надання медичної допомоги пацієнту;
чи утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.197 КК, дії керівника сільгосппідприємства, який після закінчення строку договору продовжив використовувати земельні ділянки та сплачував за них орендну плату, а держава не вживала жодних заходів із повернення цих ділянок.
Також ККС висловився щодо аспектів кримінального процесуального права. Зокрема:
чи мають доказове значення самі по собі зразки, отримані для проведення експертного дослідження;
що варто розуміти під матеріалами досудового розслідування, строк ознайомлення з якими визначено в ч.5 ст.219 КПК, і чи належать до них матеріали, речові докази/ їх частини, документи/ копії з них, які подаються стороною захисту та долучаються до обвинувального акта.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!