«Я дам вам парабелум!»

Нардепи не квапляться розвантажити суди, але не проти озброїти громадян

Ідея гарна, але далі закликів справа не просувається. Саме так можна описати потуги нардепів підготувати якісний проект закону для розвантаження суддів і внести його в парламент. Однак зацікавленості в обігу зброї в них явно більше.

Правосуддя нашвидкуруч

Члени Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності знову відправили на доопрацювання проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину» (№3828).

Числа часто-густо красномовніші за слова: на один районний суд столиці наразі припадає близько 4500—5500 протоколів про адміністративні правопорушення, складених лише за ст.124 КпАП («Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів…»). Тож указаний проект має на меті розвантажити суди шляхом спрощеного розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень. За умови, що особа не заперечує проти обставин проступку та визнає свою вину.

Зміни стосуються справ, які слухають суди відповідно до ст.221 КпАП. Звичайно, проект містить обмеження. Наприклад, спрощений розгляд не можна буде застосувати до правопорушень, за які передбачено стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк понад 240 год. або стягнення у вигляді адміністративного арешту тощо. Тож ухвалення відповідного закону дійсно могло зменшити витрати часу на розгляд адмінпротоколів і поліпшити якість рішень в інших справах.

Утім, за словами доповідача, нардепа В’ячеслава Медяника, до проекту є багато зауважень щодо ризиків порушення презумпції невинуватості та деяких технічних моментів документа. Зокрема, неправильної нумерації розділів і статей.

Урешті-решт, як зазначили експерти ГНЕУ, хибною є сама концепція — покласти в основу спрощеного судового провадження визнання вини особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення (нова ст.22¹ КпАП). Та й про права потерпілого автори ідеї також забули, бо його згоди на спрощений порядок узагалі не передбачено.

Тож із розвантаженням судам поки що доведеться зачекати... Натомість може значно зрости кількість справ і матеріалів, якщо в Україні нарешті запровадять цивільний обіг вогнепальної зброї та бойових припасів.

Проект-«самурай»

Після обговорення проекту «Про внесення змін до Закону «Про Національну поліцію» щодо підвищення соціального захисту поліцейських та членів їх сімей, а також відновлення пільг для колишніх міліціонерів та членів їх сімей» (№4044) склалося враження, що в цього проекту, як у самурая, немає мети, а є лише шлях.

Суть документа — змінити обрахунок одноразової грошової допомоги у разі смерті або травми поліцейського залежно від фактичного прожиткового мінімуму. А також запровадити пільги для оплати комунальних платежів.

Автори, серед яких і Юлія Тимошенко, пропонують ввести поняття «фактичний прожитковий мінімум» та здійснювати виплати, виходячи вже із цієї суми. У пояснювальній записці мова йде про 5054 грн. Окрім того, в документі пропонується надати поліцейським та їхнім родинам 50-відсоткову пільгу на оплату комунальних послуг, а правоохоронців, які працюють у сільській місцевості або селищах міського типу, забезпечити безплатним житлом з опаленням і освітленням. Подібні пільги можуть поширюватися і на колишніх міліціонерів.

Утім, після доповіді голови підкомітету з питань діяльності органів правопорядку Сергія Алєксєєва виникло питання, для чого цей проект внесли, а тим паче обговорювали. По-перше, за словами С.Алєксєєва, положення проекту не узгоджуються із нормами Бюджетного кодексу, не подано жодного фінансово-економічного обґрунтування. До того ж поняття «фактичний прожитковий мінімум» відсутнє у профільному законі.

«У нас є поняття «прожитковий мінімум», але немає поняття «фактичний», — констатував очевидне нардеп. Як він зазначив, якщо зараз ухвалити закон у такій редакції, то дуже скоро ми отримаємо сотні позовів співгромадян, а також рішень проти України від Європейського суду з прав людини. Тож нардепи не підтримали проект, який буде неможливо виконувати.

Утім, відстоювати ідею взявся нардеп Григорій Мамка. Він зауважив, що у нашому законодавстві вже є різні прожиткові мінімуми для суддів та прокурорів. Тож, на його думку, якщо є можливість захистити права поліції, то чому б це не зробити. «Потрібно зобов᾽язати урядовців, щоб вони допомагали поліцейським і тим самим сприяли, щоб вони не брали хабарів, а виконували закон. Голодний правоохоронець робити нічого не може», — сказав він. Тож радились, сварились, а проект все ж відправили на доопрацювання.

Пістолет для самозахисту

Те, що в Україні «на руках» громадян є зброя, яка в будь-який момент може бути використана, знають і розуміють всі, і парламентарі також. За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 1,3 млн одиниць зброї перебуває у власності громадян. Тож на засіданні комітету розглянули два проекти, присвячені обігу цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів. Забігаючи вперед, відзначимо, що комітет підтримав за основу проект №4335. Хоча підтримка доволі умовна, адже «за» проголосували 10 з 18 нардепів, 4 проти та 4 утримались. Проте проходження комітету — це ще не гарантія підтримки в залі Верховної Ради.

Отже, як зазначив один з авторів ідеї Олександр Дануца, наша країна єдина в Європі, яка не має закону про обіг зброї. Тож право на таку зброю передбачають надати особам, які не мають медичних протипоказань, не вчиняли адмінправопорушень протягом останнього року та не мають судимості, що погашена або знята.

Головним органом, який зможе видавати ліцензії, буде МВС. Проте автор альтернативного законопроекту №4335-1 Андрій Шараськін у переданні цих повноважень до міністерства вбачає «монополію на корупцію у сфері продажу ліцензій». За його словами, основний проект гарантує на вулиці безпеку для злочинців. Натомість у альтернативному ці ж повноваження хотіли передати у відання Міністерства юстиції.

Водночас каменем спотикання, а точніше — дискусії для нардепів стало питання дозволу на носіння короткоствольної зброї. Як зауважив А.Шараськін, у проекті №4335 це заборонено, а от у №4335-1 дозволено за певних умов.

Втім, за словами нардепа Максима Бужанського, лунали думки, що автори основного проекту підтримують ідею мати короткоствольну зброю для охорони житла та майна. Таким чином, на думку нардепа, у проекті можуть «протягти» або заховати норму, яка дозволить носити короткоствольну зброю. Громадяни ж будуть пристосовуватися до цих норми і в разі затримання їх правоохоронцями говоритимуть, що несуть пістолет з ремонту чи іншого місця. На думку народного обранця, захищати особисту безпеку громадян має 300-тисячна армія поліціантів, а не пістолет у кишені.

Відмінність альтернативного проекту від основного полягає в тому, що останній передбачає появу так званої вільної від зброї зони. Планувалось, що такі зони могли бути створені на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій. А сама зона повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї.

Попри те що проект у першому читанні було підтримано, деякі нардепи залишилися невдоволеними та назвали закон таким, що дублює положення підзаконних актів та просто підносить їх на рівень закону. Адже процедура видачі та носіння зброї визначена низкою постанов Уряду та парламенту.

Тож, схоже, нардепи не проти повторити своїм виборцям слова Остапа Бендера: «Я дам вам парабелум!», які можуть бути лише способом заробити гроші на цьому.