Дуже повільна історія

Законник дістав сувору догану, бо за два роки не спромігся написати рішення

Адвокат оббивав пороги судової установи, намагаючись довідатися, чим для його клієнта завершилася справа піврічної давності. А служитель Феміди не поспішав розповідати стороннім, що він вирішив.

Таємне рішення

У березні цього року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на Володимира Клочка зі Сквирського районного суду Київської області. Заявник стверджував, що останній порушив засади гласності та відкритості судового процесу, зволікав з виготовленням рішення, несвоєчасно вніс документ до державного реєстру та із запізненням надав копію рішення.

Дисциплінарна палата відкрила проти В.Клочка провадження.

У січні минулого року особа звернулася до суду зі скаргою про скасування рішення сільської ради та зобов’язання вчинити певні дії. Розгляд справи відбувався на відкритому засіданні. Після завершення дебатів суддя вийшов до нарадчої кімнати, аби зважити аргументи сторін, однак не попередив про час і дату проголошення рішення. Що там законник насудив, скаржник довідався не скоро.

У ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що рішення слід оголосити публічно на судовому засіданні відразу після виходу з нарадчої кімнати. У журналі засідання зазначено, що саме так і відбулося. Того ж дня служитель Феміди нібито оголосив вступну та резолютивну частини рішення, але технічний запис цього не підтверджує.

ДП доказів того, що рішення все ж було проголошено, не знайшла. Учасники справи й гадки не мали, чим закінчився спір.

Позивачка прагнула довідатись, яке рішення прийняв суд, тож попросила адвоката роздобути копію. Проте все було безрезультатно: адвокат протягом півроку раз у раз приходив до суду, і тільки в липні отримав копію рішення, яке прийняли в січні. Однак у документі була відображена тільки вступна та резолютивна частини. Повного тексту так і не було.

Згідно із ст.243 КАС суди ухвалюють рішення негайно після закінчення розгляду. У виняткових випадках залежно від складності справи написання тексту в повному обсязі можна відкласти на строк не більш як 10, а якщо справа розглянута в порядку спрощеного провадження — 5 днів з дня закінчення слухання. Якщо законник проголосив скорочене рішення, то після виготовлення повного мусить надіслати його протягом двох днів — або в електронній формі, або рекомендованим листом. Але В.Клочко всього тексту не написав.

Двічі в одну річку

Адвокатові довелося півроку оббивати пороги, щоб отримати хоч якийсь результат. Виявивши наполегливість, у липні минулого року захисник добився дечого — отримав вступну та резолютивну частини рішення. Коли стало зрозуміло, що вже й рік минув, а тексту все нема й не відомо, чи він узагалі колись з’явиться, позивачка звернулася до ВРП.

Палата також спробувала відшукати рішення, але й на кінець другого року з моменту судового розгляду в автоматизованій системі документообігу Д3 вердикту не виявили. Керівник апарату Сквирського районного суду Київської області повідомив ВРП, що адміністративну справу, яка зацікавила дисциплінарний орган, до канцелярії досі не передали.

Причин такої своєї поведінки В.Клочко не пояснив, а на розгляд справи не з’явився. Утім, як і скаржниця. Тому вирішили розглядати питання за їх відсутності.

Згідно зі статистичними даними на підставі автоматичного розподілу у 2017 році до провадження В.Клочка надійшло 1297 справ і матеріалів, у 2018-му — 1547. ДП відзначила високій рівень завантаженості судді, але також зауважила, що він «не пояснює неможливості виготовлення повного судового рішення впродовж майже двох років».

У законодавстві передбачено, що суддю можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він безпідставно затягує розгляд або не вживає заходів щодо розгляду заяви протягом установленого строку, зволікає з виготовленням рішення, несвоєчасно вносить його до ЄДРСР або невчасно надсилає копії вердикту сторонам. У діях законника знайшли весь комплекс підстав для притягнення до відповідальності.

У січні цього року В.Клочку вже вліпили догану за аналогічні проступки — порушення засад гласності й відкритості процесу, порушення правил щодо відводу, зволікання з виготовленням рішення, несвоєчасне надання копії для внесення рішення до ЄДРСР. Тож цього разу йому винесли сувору догану з позбавленням доплат.

Отже, наступного разу подібна тяганина може закінчитися взагалі плачевно.