Таємниці Феміди

ВРП підштовхнула прокуратуру якнайшвидше розслідувати випадки допитів і стеження за суддями

Хтось намагається за законником підглядати, відстежуючи його за допомогою відеокамери чи програми в Інтернеті. Хтось інший не вважає за потрібне витрачати час на таку тривалу процедуру й користується повноваженнями, щоб просто запитати про те, що цікавить.

Привид стороннього

Вже стало закономірним, коли служитель Феміди виявляє в себе в кабінеті замасковану відеокамеру чи жучок. З такою проблемою стикнувся цього літа Віктор Ємчук із Рахівського районного суду Закарпатської області. Не стримуючи емоцій, він написав від руки листа до Вищої ради правосуддя, просячи захисту.

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження щодо незаконного стеження, а через 4 місяці Вища рада правосуддя відреагувала на повідомлення законника та вирішила звернутися до Генеральної прокуратури, щоб дізнатися, чи ефективно злочин розслідують.

Однак із розвитком технологій та диджиталізації суду засоби відслідковування також удосконалюються. Зокрема, Людмила Краснопольська з Новоархангельського районного суду Кіровоградської області стикнулася з не зовсім типовим способом стеження.

Жінка стверджує, що відбулося втручання в систему документообігу суду, в якому вона працює. З лютого до травня 2019 року, під час підготовки остаточних рішень, законниця зауважила, що разом з нею над документами працює ще хтось. На це вказала програма. Під час виготовлення документів також відбувалися технічні збої, а усунути їх суддя змогла тільки з допомогою адміністратора.

Зрештою Л.Краснопольська подалася в поліцію, сподіваючись, що там проведуть розслідування.

Правоохоронці обстежили комп’ютер судді й констатували, що до нього дійсно хтось несанкціоновано підключався. І не один, а 24 рази. Таке втручання можуть здійснити лише особи, які мають доступ до програмного забезпечення та оснащені необхідною технікою. За заявою Л.Краснопольської відкрили кримінальне провадження.

Утім, констатувавши факт підключення, поліція не вирішила проблеми, адже в серпні суддя знову зауважила присутність ще когось у програмі. Під’єднання до свого робочого комп’ютера Л.Краснопольська зауважила навіть тоді, коли перебувала в нарадчій кімнаті. А це свідчить про порушення гарантій незалежності.

ВРП розглянула повідомлення й вирішила звернутися до Генерального прокурора та довідатись, як проходить розслідування та чи розкрили злочин, відповідальність за який передбачено в ч.1 ст.361 Кримінального кодексу (несанкціоноване втручання в систему документообігу).

Чи зарадить таке звернення та чи зможе суддя працювати, не відчуваючи присутності когось стороннього в мережі, — покаже час.

Виклик з нарадчої кімнати

У Малиновському районному суді м.Одеси розглядають кримінальну справу, яка стосується розтрати майна місцевими чиновниками. У середині березня на адресу очільника суду надійшов лист детектива Національного антикорупційного бюро, котрий просив забезпечити явку суддів установи на допит до нього через розслідування кримінального провадження, яке в них перебуває на розгляді. При цьому допит було призначено на час, на який законники запланували засідання.

Справа, про яку йде мова, набула великого суспільного резонансу. Нею зацікавилися громадські організації.

Керівник суду вважає, що бажання НАБУ допитати суддів є не що інше, як пряме втручання у систему правосуддя з метою завадити служителям Феміди розглянути справу про корупцію. Зі скаргою на детективів судді звернулися до ВРП, а та, перевіривши факти, дійшла висновку, що необхідно вжити заходів для забезпечення незалежності й авторитету суду.

У законодавстві передбачено, що слідчий чи прокурор має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника провадження для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Також дозволено викликати особу, яка може дати показання, що мають значення для кримінального провадження. Допитувана особа у свою чергу наділена правом не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо яких є пряма заборона в законі. Це таємниця сповіді, лікарська, професійна таємниця захисника та нарадчої кімнати.

Носії службової інформації зобов’язані зберігати таємницю нарадчої кімнати від розголошення на підставі відповідних спеціальних законів. Законник не зобов’язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених у законі. Зазначена норма спрямована на захист володаря мантії.

На думку ВРП, аналіз норм свідчить про наявність у слідчого права викликати суддю на допит як свідка, але з урахуванням обмежень, установлених у законодавстві, щодо змісту запитань, які можуть бути поставлені. Адже слідчий не має права запитувати про справи, які перебувають на розгляді.

Тому, імовірно, працівники НАБУ здійснили втручання в судочинство, вимагаючи відповідей на запитання, що стосуються справи, яка перебуває на розгляді. Тож уповноважені органи мають перевірити законність дій слідчих НАБУ.

Між іншим, судді свого часу звернулися до ГПУ з аналогічною скаргою про втручання, але та розслідування не почала й до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідної інформації не внесла. Тому Рада вирішила внести подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, котрі не вважали за потрібне розслідувати справу про тиск на суд.

Також є бажання звернути увагу Генпрокурора на дотримання приписів закону щодо обов’язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення. Також ВРП хоче звернути увагу директора НАБУ на те, що процесуальна діяльність органів досудового розслідування не повинна порушувати гарантій незалежності суддів.

Тепер питання лише в тому, як на вул.Різницькій відреагують на звернення колегіального органу. Адже зрозуміло: якщо ніхто не постраждає через незаконні дії, то й надалі служителів Феміди викликатимуть на допити, підслуховуватимуть або підключатимуться до їхніх комп’ютерів.