Побічні ефекти успіху

Safe Side 2.0: чого не варто боятись українському бізнесу?

Обшуки, рейдерство та вихід на міжнародний ринок — три проблеми, які сьогодні турбують більшість власників бізнесу. Спікери конференції поділились своїм досвідом та дали практичні поради учасникам.

Що шукаєте?

«Якщо у вас публічна цікава структура, готуйтесь до обшуків», — головна теза виступу першого віце-президента, генерального секретаря Торгово-промислової палати України Михайла Непрана під час конференції Safe Side 2.0. Про зацікавленість заходом свідчать повний зал учасників та їхні актуальні запитання до спікерів.

Сам М.Непран уже тричі впродовж 2016—2017 років ставав жертвою, як він вважає, безпідставних обшуків. А одна з кримінальних справ проти нього розглядається вже протягом 5 років.

Окрім того, проблема для бізнесу, на думку М.Непрана, — це елементарне небажання дотримуватися корпоративної етики та ухилятися від корупційних схем. Він сам мав досвід, коли угода на 25000 грн. завдяки посередникам перетворилася на угоду вартістю $3000. Постійне замилювання очей і багато дрібних недоліків у щоденній діяльності можуть привертати зайву увагу правоохоронних органів.

Спікер запевнив, що боятись обшуків не варто — потрібно просто бути до них готовим у будь-який момент. Безглуздо намагатися щось приховати, краще подбати про те, аби не було чого приховувати, — це надає впевненості у власній правоті.

Підтримала цю думку і виконавчий директор компанії «Еконія» Юлія Базилевич. Компанії довелося стикнутись із процедурою обшуку. Після такого досвіду виконавчий директор зібрала всіх співробітників на нараду і детально обговорила з ними план дій у разі раптового обшуку. Зокрема, що потрібно робити, чого робити не слід, чому не варто боятись і чому обшук стосується кожного працівника компанії.

«Коли до вас приходять з обшуком, кожен член команди має знати: обшук — це не проблема компанії, обшук — це намагання створити для компанії проблеми. А отже, всі працівники мають діяти так, аби відстояти її честь», — підсумувала Ю.Базилевич.

Але обшук був уже наслідком, а почалося все минулого року з намагання рейдерів захопити компанію. Для цього існують певні механізми: зазвичай шахрайські дії стають можливими завдяки несумлінним державним реєстраторам, через яких рейдери реєструють компанію-клон та право власності на неї. «А потім приходить новий власник, радісно розмахує папірцем і каже: ви всі тепер працюєте на мене», — додала Ю.Базилевич.

Кишені навиворіт

Директор юридичного департаменту Moneyveo Андрій Котик розказав про те, що існує ще один маркер для визначення того, яким компаніям слід чекати обшуку. «Будь-яка унікальна послуга на українському ринку привертає увагу не лише потенційних клієнтів, але і правоохоронних органів. Ми у 2013-му стали єдиною кредитною компанією, яка працює виключно в режимі онлайн, і цим не могли не зацікавитись «люди зі сторони», — повідомив А.Котик.

Річ у тому, що зазвичай діяльність певної групи компаній сприймається дуже стереотипно. Адже якщо кредитори, отже, тут можуть мати місце нечесні угоди під великий відсоток, а значить — небезпека для громадян. Якщо великі грошові потоки — в офісі компанії є сейф, в якому лежать мільярди готівкою. Якщо онлайн-послуги, отже, багато програмістів, а програмісти — це ФОП, наркотики, порнографія… Абсурдний логічний ряд прив’язують до будь-якої компанії з відносно новою та унікальною послугою на ринку, і обшук проводять для того, щоб переконатись у своїх домислах.

Інструмент для взаємодії із правоохоронними органами має і директор із запобігання та протидії корупції, радник президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Олег Поліщук. Спікер зазначив, що, як правило, слідчі як підставами для обшуків послуговуються даними, які їм надають конкуренти компанії. На компанію «Енергоатом» запити щодо обшуків надходять регулярно.

О.Поліщук знайшов цікавий вихід із ситуації: «Більшість цих запитів я просто фотографую та викладаю у «Фейсбук». Багато правоохоронців стежать за моєю сторінкою і час від часу їх переглядають. А під час особистої зустрічі обурюються їхньою безпідставністю».

«Хочеш миру — готуйся до війни» — саме такими залишаються реалії для українського бізнесу. Але спікери зазначили, що, як показує практика, ні обшуки, ні рейдерство — це не кінець для компаній. Першого разу компанії відчувають стрес, але насправді це загартовує, виробляє імунітет і зазвичай дає компанії сильніші позиції на ринку.

«Обшук може призвести до закриття бізнесу, але він не ламає його власника. Навіть якщо компанія закривається, із часом власник відкриває нову і чудово почувається у бізнесі. Це радше виняток з правила, коли людина після відкриття кримінальної справи проти її компанії залишається голою, без копійки і займається дауншифтингом», — додав оптимізму адвокат Денис Овчаров.

Стрибнути вище від голови

Окрім того, М.Непран закликав представників бізнесу не боятись і починати співпрацювати із Торгово-промисловою палатою. Нові принципи взаємодії з державою, бізнесом та правоохоронними органами мають надавати компаніям відчуття захисту. Адже, за новою практикою, інформацію щодо діяльності компаній уповноважені особи ТППУ надають лише у випадку наявності відповідної ухвали суду.

Попри проблеми сучасного українського бізнесу, є в нього і перспективи, про які мріє власник будь-якої успішної компанії. А саме — вихід на міжнародний ринок. Адвокат Вікторія Ковальчук розповіла про головні недоліки, які заважають українським компаніям вийти на світову арену.

Що робити для того, щоб вийти на міжнародні ринки, здобути інвесторів і кредитування? Бізнес в Україні побудований за застарілим принципом. В.Ковальчук знає випадок, коли успішна українська компанія, яка займається продажем житлових комплексів і має досвід на українському ринку, хотіла вийти на новий рівень розвитку. Але при аналізі юридичної документації та структури компанії виявилось, що вона побудована на ФОП, а інвестування проходить через житлово-комунальне господарство. Така ж плачевна ситуація і з українськими аграріями, і з більшою частиною компаній.

«Для виходу на новий щабель українському бізнесу необхідно володіти знаннями щодо юридичної складової портрету компанії. Адже за хаотичної структури навіть усередині компанії важко підрахувати реальні показники чистого прибутку, а отже, і спроможності до розвитку», — зазначила В.Ковальчук.

До наслідків такої диверсифікованої структури варто віднести:

• неможливість масштабування бізнесу;

• відсутність інвестиційної та кредитної привабливості;

• неможливість виходу на нові ринки.

Спікери переконані, що саме прозора і грамотна діяльність компанії дає їй можливості для розвитку на внутрішньому і зовнішньому ринках і буде міцним імунітетом проти безпідставних обшуків. Упевненість у власних силах та структурованість у діях, що відповідають чинному законодавству, мають стати потужним фундаментом для українського бізнесу.