Начальник ГСУ МВС Василь Фаринник:

«Ми плануємо збільшити штат слідчих до 22 тисяч»

20 грудня українська міліція відзначила свій день народження. Цього року професійне свято вартових порядку збіглося з місячним «ювілеєм» набуття чинності новим КПК. Події деякою мірою пов’язані, адже після ухвалення нового кодексу функції МВС багато в чому змінюються, і саме на цей правоохоронний орган лягає тепер основне навантаження щодо здійснення кримінальних проваджень. Напередодні Дня міліції начальник головного слідчого управління МВС Василь ФАРИННИК в інтерв’ю «ЗіБ» розповів про перші враження від роботи за новими правилами кримінального процесуального законодавства, про те, як слідчі збираються справлятися з валом звернень, що обрушився на них, як функціонує Єдиний реєстр досудових розслідувань і як змінити ставлення суспільства до людей у погонах.

«За 25 днів дії КПК кількість унесених до ЄРДР кримінальних проваджень збільшилася
в 5 разів»

— Василю Івановичу, минув місяць після набуття чинності новим КПК. І, хоча робити якісь глобальні виснов­ки поки що рано, можливо, ви могли б поділитися першими враженнями? Легше чи складніше стало працювати міліції? Що із задуманого законодавцем працює, як і було передбачено, а що йде не зовсім так, як передбачалося? Які ключові проблеми у зв’язку із цим ви б назвали?

— Дійсно, після набуття чинності новим КПК стали виникати деякі проблеми, пов’язані із застосуванням його норм. Наприклад, були спірні ситуації, коли мова йшла про неузгодженість дій слідчих, прокурорів і суддів. Скажімо, деякі розбіжності стосувалися визначення кваліфікації злочину, були дискусії з приводу того, вносити чи не вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань дрібні правопорушення, такі як крадіжки мобільних телефонів. Крім того, довелося визначатися з «чергуванням» у вихідні дні для суддів і прокурорів. Урешті-решт було ухвалено рішення про те, що і в місцевих прокуратурах, і в судах по одній людині буде працювати в суботу та неділю, щоб давати дозволи на проведення слідчих дій. Адже, як ви знаєте, новий КПК обмежив строки проведення розслідувань, і затягувати тут ніяк не можна. Та й у злочинців не буває вихідних. Одне слово, розбіжності стосувалися якихось технічних, а не принципових моментів. Ми провели міжвідомчі наради із цього приводу, і зараз усі питання вже вирішені.

У цілому можу сказати, що новий КПК діє саме так, як і припускав законодавець.

— МВС нині передані повноваження щодо розслідування левової частки злочинів. До того ж після відміни стадії порушення кримінальної справи всі повідомлення про вчинення правопорушень реєструються автоматично, а це означає, що навантаження на міліцію зросте в рази. Ви говорили, що планується поступово збільшити штат слідчих на 5 тис. чоловік. Чи вживатимуться якісь інші заходи у зв’язку зі збільшенням навантаження на слідчий апарат? Скільки всього слідчих після закінчення реформи працюватиме в штаті МВС?

— Ви маєте рацію, у зв’язку з набуттям чинності новим КПК навантаження на слідчий апарат органів внутрішніх справ значно зросло. Адже ті звернення громадян, які раніше відсівалися на первинному етапі, під час проведення дослідчої перевірки, тепер автоматично вносяться до єдиного реєстру. У зв’язку із цим ми хочемо збільшити штат слідчих з 15 тис. до 20—22 тис. чоловік. У даний час планується знизити навантаження на слідчий апарат за рахунок внутрішнього штатного перерозподілу, а також делегування деяких функцій слідчого представникам оперативних підрозділів, що передбачено КПК. Вже ухвалено рішення про створення додаткових 3 тис. посад у слідчих підрозділах, тепер іде процес підбору працівників.

— Але ж функції оперативного працівника та слідчого розрізняються. Проводитиметься якесь перенавчання оперативників чи просто планують відбирати тих із них, хто зможе виконувати роботу слідчого?

— Оперативники займатимуться розслідуванням «найбільш легкої» категорії злочинів, які надалі називатимуться кримінальними проступками (відповідний закон скоро повинен бути прийнятий). Що стосується того, як відбиратимуть тих, хто виконуватиме слідчі функції, то це вже прерогатива начальника оперативного підрозділу. Саме перед ним слідчий ставить завдання, які необхідно вирішити, а той уже визначає, хто з його працівників їх виконуватиме. Тобто, по суті, змінилася тільки форма взаємодії між слідчим і оперпрацівником.

— Наскільки після набуття чинності новим кодексом стало більше зареєстрованих злочинів? Чи збуваються попередні прогнози про те, що кількість розслідувань, які проводяться щорічно, після набуття чинності новим КПК збільшиться приблизно на 2,5 млн?

— Звичайно, у зв’язку з відсутністю стадії порушення кримінальної справи кількість кримінальних проваджень і навантаження на слідчих значно зросли. Так, за 25 днів дії КПК й нового порядку реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення кількість унесених до ЄРДР кримінальних проваджень збільшилася в 5 разів порівняно з кількістю порушених кримінальних справ за аналогічний період минулого року.

— Чи немає проблем з роботою Єдиного реєстру досудових розслідувань?

— Спочатку були деякі проблеми з роботою ЄРДР (в основному технічного характеру), але завдяки своєчасному втручанню фахівців тепер ніяких труднощів не виникає.

— Нині доступ до електронної бази ЄРДР має величезна кількість людей, до того ж при роботі з комп’ютером є певні ризики. Вже висловлювалися побоювання, що може виникнути просочування інформації, конфіденційні відомості можуть потрапити не в ті руки. Як би ви це прокоментували? Чи можна цього уникнути?

— Насправді ці побоювання не мають особливих підстав — ЄРДР надійно захищений від утручання в його роботу сторонніх осіб. Крім того, найближчим часом планується використовувати ЄРДР через внутрішню (локальну) мережу, яка об’єднуватиме МВС, прокуратуру, СБУ, ДПС, що взагалі зробить неможливим втручання в його роботу.

— Яким чином звичайні люди зможуть отримувати інформацію з єдиного реєстру? Чи потрібно буде для цього робити якийсь запит, звертатися до прокуратури й т.д.?

— Згідно з нормами КПК тільки учасники кримінального провадження в межах наданих їм прав можуть ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а також отримати витяг з ЄРДР. А громадяни, які не є учасниками кримінального провадження, не мають доступу до його матеріалів. Якщо необхідно отримати яку-небудь інформацію з ЄРДР, потрібно звертатися з відповідним запитом, який буде розглянуто в порядку, передбаченому законом «Про звернення громадян».

«Відміна інституту додаткового розслідування позитивно вплине на роботу слідчих органів»

— Напередодні набуття чинності новим КПК МВС проводило тренінги для вивчення кодексу, але в листопаді на засіданні парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності представник міністерства відзначив, що прогрес у цьому питанні поки невеликий. Наскільки рядові працівники МВС готові застосовувати положення нового кодексу?

— У зв’язку з набуттям чинності КПК МВС проводило підготовку до роботи в нових умовах. Особовий склад правоохоронних органів мотивований належним чином і в професійному плані повністю готовий до застосування положень нового кодексу. Більш того, роз’яснювальна робота триває, зокрема створюється міжвідомча робоча група з обговорення складних питань застосування положень КПК на практиці, функціонує форум головного слідчого управління. Форум — це, по суті, внутрішня електронна мережа, яка об’єднує всі слідчі підрозділи міліції. Створений він для того, щоб наші працівники могли ставити запитання з приводу роботи в умовах нового КПК. Відповідь на кожне запитання ретельно готується, узгоджується з керівництвом, узагальнюється. Крім того, на форумі ми розмістили зразки процесуальних документів, 10 різних варіантів макетів кримінальних проваджень — усе для того, щоб людям було легко зрозуміти суть КПК і те, як за ним працювати. Надалі ми плануємо, що ця мережа стане загальнодоступною і зайти в неї, поставити запитання, отримати відповідні роз’яснення зможе будь-який громадянин.

— А як ви ставитеся до відміни інституту додаткового розслідування? Чи не зіпсує ця новела показників роботи міліції, адже тепер у слідства вже не буде другого шансу виправити недопрацювання, відправивши справу на ДР?

— Навпаки, я вважаю, що відміна інституту додаткового розслідування позитивно вплине на роботу слідчих органів. Раніше недоліки слідчої роботи виявлялися прокурором або судом, унаслідок чого справи поверталися на додаткове розслідування. З огляду на новий порядок кримінального провадження, в якому прокурор виконує функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а суд дає дозвіл на обрання заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема всіх запобіжних заходів, а також на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, законодавець передбачив тісніший процесуальний зв’язок між слідчим, прокурором і судом, ніж це визначалося положеннями КПК 1960 року. Відтепер відповідальність за ухвалене рішення ділиться порівну між МВС, прокуратурою і судом. Тепер не можна сказати, що в усьому винна міліція, адже тепер усі рішення, пов’язані з проведенням негласних слідчих (розшукових) дій, обранням заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі й запобіжних заходів, узгоджуються з прокуратурою та судом.

— Після набуття чинності новим КПК отримані міліцією на початковому етапі пояснення більше не будуть доказом у суді. До того ж зникає дослідування. МВС, очевидно, доведеться підвищити показники якості роботи. За рахунок чого плануєте це зробити?

— МВС уже давно не працює на показники, для нас головне — репутація працівників міліції та оцінка їхньої роботи населенням. Тому поліпшення показників не є для нас пріоритетом. Робота МВС оцінюється за реальними показниками, тому в нас немає необхідності їх штучно завищувати.

— Тепер для проведення негласних слідчих дій потрібна санкція суду (якщо мова не йде про переслідування особливо небезпечного злочинця або про порятунок людини). Чи не ускладнить це життя слідчим?

— Основною метою ухвалення нового КПК є дотримання прав громадян, у зв’язку з чим і були прийняті норми, що передбачають отримання дозволу на проведення деяких слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, що обмежують конституційні права громадян, тільки в слідчого судді та з відома прокурора. Що стосується ускладнення роботи слідчого, то я так не думаю: оскільки й раніше багато слідчих дій проводилося тільки з дозволу суду, то процедура не сильно змінилася, змінилися самі слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Наприклад, замість очної ставки з’явився одночасний допит кількох людей. Це дуже економить час: ми тепер можемо допитувати одночасно і двох, і п’ятьох людей. Було введено поняття перехресного допиту. Змінилися назви деяких слідчих дій. Наприклад, відтворення обстановки й обставин події називається тепер слідчим експериментом, пред’явлення обвинувачення — повідомленням про підозру і т.д. Роль слідчого суттєво зросла: тепер лише він має право давати доручення проводити негласні слідчі дії оперативному підрозділу, причому тільки після отримання відповідної санкції суду.

— Втілення в життя багатьох новел вимагає чималих фінансових уливань. Міністр, наприклад, недавно заявив, що МВС необхідно додатково близько 1 млрд грн. для закупівлі комп’ютерів, браслетів для застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, переобладнання слідчих кімнат та ізоляторів тимчасового тримання. Наскільки, на вашу думку, реально ввести всі запропоновані нововведення КПК?

— Дійсно, для повноцінної реалізації положень прийнятого КПК необхідні значні фінансові вливання. Питання про виділення необхідних коштів обговорювалося на засіданнях Кабінету Міністрів, і відповідні пропозиції ми подали в Уряд для того, щоб їх урахували під час складання державного бюджету на 2013 рік.

«У 2012 році було взято під варту близько 35 тис. чоловік, у наступному ця цифра повинна зменшитися»

— Слідство тепер повинне обгрунтовувати застосування того чи іншого запобіжного заходу. Водночас адвокати скаржаться, що обгрунтування залишається, як і раніше, формальним і найбільш популярний запобіжний захід у правоохоронців — тримання під вартою. Що це — старі стереотипи?

— Обгрунтування того чи іншого запобіжного заходу лягає на плечі слідчого та прокурора. Питання ж про обрання запобіжного заходу (не тільки тримання під вартою, а й будь-якого іншого) вирішується виключно судом. Якщо суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, значить, обрання іншого запобіжного заходу дійсно є недоцільним, і воно достатньо обгрунтоване, адже при цьому враховується велика кількість чинників.

— Кодекс уводить нові альтернативні запобіжні заходи. Який з них, по-вашому, найбільш перспективний в умовах України?

— Питання про обрання запобіжного заходу вирішується в кожному окремому випадку індивідуально, враховується, як я вже сказав, безліч чинників, тому визначати перспективу застосування того чи іншого запобіжного заходу, я вважаю, неправильно. Можу тільки сказати, що згідно з новим КПК взяття під варту має застосовуватися тільки у виняткових випадках. У 2012 році було взято під варту близько 35 тис. чоловік, у наступному, за нашими розрахунками, ця цифра повинна істотно зменшитися. Частіше застосовуватимуться альтернативні запобіжні заходи — домашній арешт, застава, порука.

— У зв’язку з тим що багато справ було порушено, коли діяв старий кодекс, а продовжують розслідуватися, коли вже набрав чинності новий, за словами адвокатів, іноді виникає плутанина — скажімо, з визначенням процесуального статусу і т.ін. Як ви можете прокоментувати ситуацію з розслідуванням справ, порушених до 20 листопада 2012 ро-ку, чи виникають тут якісь технічні складнощі?

— Кримінальні справи, порушені до 20 листопада 2012-го, перереєстровані в ЄРДР і згідно з вимогами «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу розслідуються за його нормами. Яких-небудь істотних проблем у цьому напрямі немає.

— Не є таємницею, що більшість працівників правоохоронних органів звикли до старого кодексу, який мав яскраво виражений обвинувальний ухил, у більшості з них сформувалася певна психологія. Як збираєтеся її змінювати?

— Керівництво МВС уже давно здійснює системну підготовку працівників органів внутрішніх справ, яка включає проведення днів дисципліни, занять із вивчення нормативно-правової бази діяльності органів внутрішніх справ, положень нового КПК.

— Як ви ставитеся до ідеї створення єдиного слідчого органу?

— Особисто я позитивно ставлюся до такої новації. Ідея створення єдиного слідчого органу обговорюється досить давно, і я вважаю, що це доцільно, оскільки дозволить повністю захистити слідчого від будь-якого впливу на нього. Для цього потрібно вивчити зарубіжний досвід і провести велику роботу.

— Спостерігається якась тенденція — після скоєння резонансного злочину (наприклад розстрілу міліціонерів бандою Дикаєва і подальшого штурму в Одесі, злочинів у Дніпропетровську тощо), як правило, летять голови регіональних начальників. Чи не є це спробою покласти відповідальність за те, що відбувається, на конкретну людину і таким чином заспокоїти громадськість?

— Ні, це не відповідає дійсності. Такі рішення не пов’язані із спробою покласти на кого-небудь відповідальність за те, що відбувається. Просто при проведенні заходів, спрямованих на виявлення й розслідування резонансних злочинів, як ніколи виявляються якості керівника — вміння організувати роботу, поставити необхідні завдання, визначити виконавців, прий­мати правильні рішення в найкоротші строки. На жаль, не всі керівники, як виявляється, із цим справляються, тому й доводиться приймати стосовно них кардинальні рішення.

— Яким чином, на вашу думку, можна європеїзувати українську міліцію та підняти її престиж в очах звичайних громадян?

— Цей процес розпочато вже давно. Ми поступово відійшли від оцінки роботи на основі показників, які не завжди відповідають дійсності. Тепер для керівництва МВС головне — якісна робота працівників і позитивна її оцінка населенням. Для цього ми вживаємо низку заходів, спрямованих на підвищення морального, професійного рівня працівників міліції, проводимо відповідні заняття, прий­маємо заліки.

Не треба забувати і про підвищення матеріального забезпечення працівників міліції, яке нині, як і раніше, залишає бажати кращого. Це, безумовно, значною мірою змінить ставлення самих правоохоронців до роботи, а також підніме престиж професії в цілому. У даному напрямі ми також ведемо роботу.

— Що б ви напередодні професійного свята побажали колегам?

— Хочу привітати всіх працівників міліції з професійним святом — Днем міліції та побажати їм, їхнім рідним і близьким міцного здоров’я, невичерпних сил і енергії, сімейного благополуччя, подальших успіхів, творчого натхнення в роботі в ім’я процвітання України. Хай зігріває вас тепло людської вдячності за добрі справи, здійснені вами на ниві правоохоронної діяльності!