Другий старт перед фінішем

ТСК все ще планує повернутись до своєї роботи, але… ненадовго

Відновити свою діяльність Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів установ загальної юрисдикції сподівається вже з дня на день — щойно суд розгляне скаргу на внесення змін до регламенту. Водночас, якщо не втрутиться парламент, працювати орган зможе менше двох місяців.

Чекайте і дочекаєтесь

За день до першого засідання Вищої ради юстиції, на якому розпочався розгляд висновків ТСК щодо перевірки суддів, представники тимчасового органу вирішили провести брифінг, аби підсумувати свою річну роботу та поділитись планами на майбутнє.

За час діяльності комісії до неї надійшло майже 2200 заяв, за результатами опрацювання яких було призначено 309 перевірок щодо 331 судді. Водночас, як повідомляв «ЗіБ», закінчити перевірки і ухвалити рішення вдалось лише за 66 матеріалами, тобто опрацьовано лише п’яту частину справ.

Ще у червні члени ТСК вирішили, що оскільки більш ніж 4 місяці вони не мали змоги проводити засідання через відсутність кворуму, а парламент не заповнював свою вакансію у комісії, то зараз мають право подовжити час своєї роботи. Таким чином, комісія дозволила собі працювати до початку листопада. Водночас жодного засідання ТСК дотепер так і не відбулося.

Плутанину внесла громадська організація «Центр протидії корупції «Громадська ініціатива», яка вирішила оскаржити подовження роботи цього органу. У інтерв’ю нашому виданню голова комісії Володимир Мойсик (див. «ЗіБ» №33—34/2015) висловив сподівання, що рішення у справі буде ухвалено вже 20 серпня. «Судова практика щодо подібних справ уже є. До нас зверталися з подібними вимогами, і суди постановлювали, що регламент не зачіпає інтересів позивача — громадської організації. До того ж комісія не є владним органом, щоб стосовно її дій можна було звертатися до адміністративного суду», — пояснював очільник ТСК.

Між тим влітку суд так і не завершив розгляд цієї справи. Як повідомив В.Мойсик, розпочалось письмове провадження. «Судова практика свідчить, що в режимі письмового провадження справи завершуються за один-два тижні. Скоро минає три тижні, а тому, я думаю, справа скоро завершиться», — розповів про свої очікування голова ТСК.

Період же «простою» через судовий розгляд комісія до часу діяльності додавати не планує. Отже, навіть якщо рішення у справі оголосять найближчими днями, для роботи залишиться близько 1,5 місяця. І завершити розгляд решти 243 матеріалів не вдасться навіть теоретично.

За таких умов не всі у тимчасовому органі розуміють причини чергового «простою». «Якщо комісія не відпрацювала рік, у нас немає жодних перешкод для призначення засідання, незважаючи на поданий позов. Заборони на проведення засідань не існує, а значить, ми повинні виконувати свою роботу», — переконана член ТСК Катерина Смирнова.

Однак В.Мойсик не поділяє цю точку зору. На його думку, судді, щодо яких комісія зробила негативні виснов­ки, шукатимуть зачіпки у процедурі притягнення їх до відповідальності. Тому у відсутності порушень не повинно бути жодних сумнівів, підкреслив очільник ТСК.

Законодавчі сподівання

В умовах завершення вже додаткового терміну єдиний шанс комісії «підтягнути хвости» — це внесення змін до законодавства. Наразі у парламенті зареєстровані одразу дві ініціативи, що містять такі пропозиції: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення довіри до судової влади» (№1881) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади» (№2695).

Обидва  проекти передбачають подовження часу роботи комісії до 3-х років. Але шанси на їхнє ухвалення примарні. Першу ініціативу було внесено ще у січні, другу — у квітні цього року. Якби нардепи планували проголосувати за якусь із них, то, вочевидь, уже зробили б це.

Та й сама необхідність діяльності ТСК в умовах відновлення роботи ВРЮ викликає сумніви. Про тимчасовий характер діяльності комісії говорить і той факт, що третину його складу призначив урядовий уповноважений з антикорупційної політики. Цю функцію виконала Тетяна Чорновол, після чого змінила чиновницьке місце на крісло у парламенті. Наразі ж посада уповноваженого вакантна — у вітчизняному політикумі вона не має особливої ваги. Складається враження, що віддавши обов’язки призначати членів ТСК уповноваженому, парламент готував законодавчі норми саме під конкретну особу, яка, з його точки зору, уособлювала громадянське суспільство. З погляду «революційної доцільності» це може бути сприйнято, але за сьогоднішніх умов — навряд чи.

До того ж із 5 суддів, призначених до ТСК пленумом Верховного Суду, 3 вже залишили орган. Таким чином, долю законників вирішуватиме орган, в якому майже немає їхніх колег. За таких обставин подовження часу діяльності комісії виглядає малоймовірним, а значить, швидше за все, ВРЮ поповнить свій багаж справ ще 243 матеріалами.