Революція в освіті

Які нововведення чекають студентів, викладачів і самі вузи?

6 вересня цього року набрав чинності революційний закон «Про вищу освіту», який повинен кардинально змінити останню. Експерти називають документ новаторським і покладають на нього великі надії. Завдяки прописаному в ньому підходу відбудеться модернізація української вищої освіти — і випускникам вузів стане легше інтегруватися в європейське співтовариство.

Університетська автономія

Головна перевага нового закону «Про вищу освіту» від 1.07.2014 №1556-VII полягає в тому, що він базується на ідеї автономії ВНЗ. Це означає, що українські вузи отримали велику самостійність у фінансовій, економічній та організаційній сферах діяльності.

Так, «Прикінцевими і перехідними положеннями» цього акта внесено зміни до закону «Про освіту». Зокрема, ст.46 останнього викладено в новій редакції. Згідно з нею « автономія вищого навчального закладу — це самостійність, незалежність і відповідальність… у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, передбачених цим Законом. Права вищого навчального закладу, які визначають зміст його автономії, визначаються Законом України «Про вищу освіту» і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами».

Отже, вузи зможуть самостійно розробляти й упроваджувати освітні та наукові програми, нові спеціалізації. Вони також самі розпоряджатимуться своїми доходами, відкриватимуть рахунки в банку та братимуть кредити. Державні вузи зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків. Також передбачено, що про свою фінансову діяльність ВНЗ звітуватимуть не перед чиновниками, а перед громадськістю на своєму сайті. Крім того, університети, що мають статус національних, отримають пріоритетне право на фінансування з держбюджету.

Закон також передбачає, що «керівник вищого навчального закладу обирається шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом вищого навчального закладу» (ч.2 ст.42). Передбачена участь усього викладацького складу (не менш ніж 75% від загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах). Кількість виборних представників з числа інших працівників вишу — до 10%, а з-поміж студентів (курсантів) —
не менш ніж 15% осіб, які мають право брати участь у виборах. Для ректорів, деканів і заві­дувачів кафедр прописано обмеження щодо перебування на посаді — не більш ніж 2 строки, кожен з яких становить 5 років.

Сам собі контролер

Також передбачено створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (ст.17 закону). Це постійно діючий колегіальний орган, який реалізує «державну політику в сфері забезпечення якості вищої освіти». Членами агентства будуть усі вузи, незалежно від форми власності.

До його складу (ч.1 ст.19 закону) ввійдуть 25 чоловік:

«1) два члени делегуються Національною академією наук України та по одному — від кожної національної галузевої академії наук;

2) тринадцять членів обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, у тому числі дев’ять членів — від державних вищих навчальних закладів, один член — від комунальних вищих навчальних закладів;

3) три члени обираються загальним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;

4) два члени обираються з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту».

Агентство контролюватиме якість вищої освіти й формуватиме рейтинги вишів. На підставі цих даних Міністерство освіти та науки видаватиме ліцензії на відкриття нових спеціальностей і затверджуватиме нові стандарти вищої освіти.

Строк повноважень членів нац­агентства становитиме 3 роки. Одна й та сама особа не зможе бути його членом більше двох строків (ч.2 ст.19). Перший склад формуватиметься протягом 9 місяців з дня набуття чинності законом (пп.14 п.2 «Прикінцевих і перехідних положень»).

Всеукраїнська атестаційна комісія, яка займалася атестацією наукових кадрів вищої кваліфікації, остаточно ліквідовується. Ці функції тепер покладено на агентство, яке також проводитиме ліцензування й акредитацію вузів.

Науку — в маси!

Новим законом остаточно вирішено питання, якою мовою повинне здійснюватися викладання в українських вишах. Частиною 1 ст.48 визначено, що такою є державна мова. Проте ВНЗ «має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою».

По-новому боротимуться в українських вишах і з плагіатом. Тепер виявлення його «в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді)… є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня». А ось «виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома» (абзаци 1 і 2 ч.6 ст.6 закону).

Крім того, стануть обов’язковими до публікації захищені наукові роботи. Це означає, що всі наукові «праці» наших чиновників і депутатів зможе прочитати будь-хто й оцінити їхній внесок в українську науку.

Тепер в Україні не «штампуватимуть» молодших спеціалістів і кандидатів наук. Закон визначає 5 ступенів вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії і доктор наук (ч.2 ст.5 закону). При цьому ступінь кандидата наук буде прирівнений до ступеня доктора філософії, а спеціаліста — до магістра (п.2 «Прикінцевих і перехідних положень»).

У той же час закріпили зовнішнє незалежне оцінювання. Таке «оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, використовується для прийому до вищих навчальних закладів на конкурсній основі» (ст.45 закону).

Навантаження — менше, стипендії — більші

Гарна новина полягає в тому, що кількість бюджетних місць у вузах не зміниться — їх, як і раніше, буде не менш ніж 51% від загальної кількості випускників. Але з 1 січня 2016 року 80% від загальної кількості бюджетних місць для бакалаврів розподілятимуть на підставі показників минулого року й заявок університетів. Решту 20% — за підсумками подання заяв під час вступної кампанії.

Ще одне нововведення — зменшення навантаження на студентів і викладачів. Робочий час науково-педагогічних працівників становитиме 36 год. на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). Максимальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не перевищуватиме 600 год. за навчальний рік.

Законодавець також обіцяє підвищити стипендії до прожиткового мінімуму. У цілому на фінансову підтримку зможуть розраховувати 2/3 студентів, але не більш ніж 75%. Академічну стипендію отримають «студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання» (ч.7 ст.62 закону).

Нагадаємо: як повідомляла голова Комітету ВР з питань науки і освіти Лілія Гриневич, втілення закону в життя пройде в 3 етапи: у вересні 2014, вересні 2015 й вересні 2016 років.

Разом з тим міністр науки та освіти Сергій Квіт підкреслив, що закон може запрацювати тільки тоді, коли все академічне співтовариство долучиться до процесу впровадження всіх нововведень. «Паралельно із цим законом незабаром повинні вийти постанови Уряду про нову систему ліцензування й акредитації вузів, які стануть прозорішими та зрозумілішими», — повідомив міністр.

10 нововведень закону «Про вищу освіту»

1. Вводиться поняття «автономія ВНЗ».

2. Створюється Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

3. Викладання у вузах здійснюватиметься державною мовою.

4. За плагіат позбавлятимуть наукового ступеня.

5. В Україні не буде молодших ­спеціалістів і кандидатів наук.

6. Узаконено зовнішнє незалежне оцінювання.

7. Керівництво вишів обиратимуть.

8. 80% бюджетних місць розподілятимуть на підставі заявок ВНЗ.

9. Зменшується навантаження на студентів і викладачів.

10. Стипендії підвищать до прожиткового мінімуму.