Цьогоріч вже складено 107 протоколів про булінг

285 випадків булінгу у закладах освіти (ст. 173-4 КУпАП) зафіксовано торік за даними Нацполіції. Щомісяця, в середньому, оформлювали 32 протоколи про булінг торік. 75% справ вже розглянуто судами.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

285 протоколів про булінг учасників освітнього процесу склали правоохоронці у 2025 році. За рік таких справ побільшало на 8%, втім показників напередодні повномасштабного вторгнення статистика поки не сягла.

В середньому, 32 протоколи про булінг на місяць оформлювали торік — якщо рахувати лише місяці навчального року. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 37 справ.

Цьогоріч ситуація дещо поліпшилась: 107 протоколів про цькування від початку року. Це на 18% менше, ніж за аналогічний період 2025. У середньому, йдеться про 27 протоколів на місяць.

Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко зауважує, що офіційна статистика не завжди відбиває реальний масштаб проблеми, а звернень від батьків та учасників освітнього процесу значно більше, ніж справ, які доходять до поліції чи суду.

«Батьки часто уникають загострення конфлікту із закладом освіти, оскільки у багатьох громадах школа є фактично безальтернативним місцем навчання, а переведення дитини до іншого закладу або перехід на іншу форму здобуття освіти не завжди є доступним. Часто батьки бояться конфлікту зі школою, тиску колективу або не вірять, що офіційне звернення допоможе захистити дитину», — зазначає Л.Гретченко, адвокатка, медіаторка, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права.

Водночас збільшилась кількість справ, що дійшла до суду. Якщо у 2021 році рішення ухвалювали лише у 55% випадків, то у 2025 році суди розглянули 75% справ. Цьогоріч статистика поки скромніша: рішення ухвалено лише у 41% справ.

Найчастіше булінг фіксують саме серед дітей та підлітків (ч.3 ст. 173-4 КУпАП). 58% усіх справ у 2025 році стосувалися цькування з боку малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (14-18 років) — 164 протоколи. Цьогоріч таких справ уже 67.

Після різкого спаду у перший рік повномасштабної війни знову побільшало випадків булінгу з боку дорослих (ч.1 ст. 173-4 КУпАП). 65 таких випадків зафіксувала поліція у 2025 році — це на 14% більше, ніж роком раніше.

За словами адвокатки, падіння статистики у 2022 році навряд чи означало реальне зменшення булінгу. На це вплинули дистанційне навчання, стрес через війну та менша готовність батьків і шкіл офіційно повідомляти про конфлікти. Натомість тепер ситуація може свідчити про повернення до більш активної фіксації таких випадків.

Ще швидше зростає кількість справ про повторний або груповий булінг з боку дорослих (ч.2 ст. 173-4 КУпАП). Торік було 16 таких протоколів — у 1,5 раза більше, ніж у 2024 році. Майже всі ці справи вже розглянули суди: у 15 із 16 випадків рішення винесено.

А от серед дітей та підлітків груповий булінг (ч.4 ст. 173-4 КУпАП) поступово йде на спад. 24 такі випадки зафіксували у 2025 році. Це на 20% менше, ніж роком раніше. Найбільше таких історій було у 2023 році — тоді було 34 протоколи.

Окремо карають і керівників шкіл, які замовчують випадки цькування (ч.5 ст. 173-4 КУпАП). Торік через неповідомлення про булінг склали 16 протоколів. Це на 23% більше, ніж до повномасштабної війни. Причому суди дедалі частіше ухвалюють рішення й у таких справах: торік — у 88% випадків.

«Школи не завжди приховують булінг навмисно. Часто адміністрація намагається «вирішити все всередині», аби уникнути скандалу чи репутаційних втрат. Водночас сьогодні притягнути директора до відповідальності цілком реально — відповідна судова практика вже сформована. Втім більш важливо — створити систему, за якої школа буде зацікавлена не приховувати ситуацію, а своєчасно, професійно та безпечно реагувати на неї в інтересах дитини та вчителя», — коментує Л. Гретченко, адвокатка, медіаторка, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права.

Адвокатка наголошує: державна політика має змістити акцент із формального покарання на профілактику, раннє виявлення конфліктів, психологічну підтримку учасників освітнього процесу, розвиток культури ненасильницької комунікації та медіацію як спосіб врегулювання конфліктів у колективах за участі дітей. Збільшення розміру штрафів чи строків притягнення до відповідальності в будь-якому разі залишатиметься реагуванням уже на критичну ситуацію, а не ефективним механізмом її попередження та захисту дитини.

Закон і Бізнес