Обратный эффект

Последствия ликвидации ОАСК: блокирование доступа граждан к правосудию и неоправданные расходы бюджета

Когда в 2022 году Президент инициировал ликвидацию Окружного админсуда Киева, он руководствовался целью обеспечения доступности правосудия. На практике получился обратный эффект. Сегодня с образованием двух специализированных судов началась очередная реформа.

Нові бачення

Закон від 26.02.2025 № 4264-IX, який набрав чинності 26.03.2025, заклав правові засади утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Автор проекту в обґрунтування необхідності прийняття називав такі ключові аспекти, як дотримання принципу незалежності судових інстанцій, забезпечення об’єктивності та прозорості, ефективність розгляду справ, мінімізація корупційних ризиків, відповідність європейським стандартам, доступність правосуддя.

Отже, Спеціалізованому ОАС (як суду першої інстанції) будуть підсудні 11 видів адміністративних справ, зокрема:

оскарження актів, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України (Кабмін, центральні органи виконавчої влади, Нацбанк тощо);

за позовом АМКУ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;

здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;

скасування реєстрації політичної партії, про заборону політичної партії;

оскарження рішень конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду керівників САП, НАБУ, НАЗК, АРМА, БЕБ, Держмитслужби;

оскарження рішень комісій з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП, НАБУ

щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідно Спеціалізований ААС переглядатиме судові рішення, винесені першою інстанцію.

Логіка такої спеціалізації зрозуміла: необхідно було відокремити спори, що мають загальнодержавне значення, від інших «дріб’язкових» адміністративних. Їх розглядатиме Київський міський окружний адміністративний суд, що був утворений у 2022 році, але який досі так і не розпочав діяльності.

Тож чи вдасться нарешті перезапустити адміністративну юстицію?

Роковий виняток

Зараз у це складно повірити, але у 2022 році гарант Конституції розраховував зробити це за 10 днів. Принаймні такий строк відводився згідно із прийнятим законом ліквідованому ОАСК на передачу судових справ, які перебували у його володінні (а їх виявилося 304 тисячі), до Київського окружного адміністративного суду. Останній мав підстрахувати адмін’юстицію на час, поки буде запущено роботу нового Київського міського окружного адміністративного суду.

Але цього не сталося ні через місяць, ні через рік, ні навіть станом на сьогодні. У березні 2023 року ми поцікавилися в ОАСК про стан справ і з урахуванням реальних темпів опрацювання матеріалів порахували, що справи передаватимуться приблизно до липня 2031 року.

Не допомогли вирішити ситуацію зміни до Закону про ліквідацію ОАСК, згідно з якими до розгляду справ підключили всі адмінсуди України. І, як повідомили нам у Київському окружному адміністративному суді, на виконання цього закону відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих ОАСК, затвердженого наказом ДСАУ від 16.09.2024 №399, станом на 1.04.2025 було передано 19393 адміністративні справи. Це складає лише 6,38% від загальної кількості, що були на розгляді в ОАСК.

Більше за всіх «перепало» Донецькому окружному адміністративному суду — туди направили 4146 справ. Також у лідерах Луганський ОАС (2668), Дніпропетровський ОАС (1372) та Львівський ОАС (1099). Найменше справ передали до Чернігівського ОАС (257) та Черкаського ОАС (296).

Зі зрозумілих причин, у наданому списку не фігурують суди з АРК та Київської області. Але при цьому чомусь не згадується і Херсонський окружний адмінсуд. Можливо, він випав через технічну помилку чиновників, що готували відповідь. Адже сумі за регіонами бракує 600 справ до загальної кількості переданих матеріалів.

Тож зроблений нами на початку «реформи» висновок про адміністративний колапс і прогноз щодо строків передачі справ ніяк не можна назвати песимістичним. Виконувач обовʼязків керівника апарату ОАСК, член ліквідаційної комісії Наталія Мельниченко повідомила на наш запит, що станом на 25.03.2025 досі залишаються не переданими до КОАС 202,2 тис. справ (66,5%). Тобто, за два роки та три місяці ОАСК позбувся лише третини наявних матеріалів.

Цікаво, що такої ситуації взагалі не виникло, якби Президент та законодавці просто виконували закон «Про судоустрій і статус суддів». Його ст.147 закріплює систему забезпечення функціонування судової влади. І одним із її елементів є правило (ч.6): у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Тобто за цим правилом, ОАСК мав би продовжувати свою роботу, поки не розпочав повноцінну роботу із новими суддями Київський міський окружний адміністративний суд.

Але реформатори вирішили зробити виняток. Паралельним законом від 13.12.2022 № 2826-IX були внесені зміни до «Прикінцевих та перехідних положень», за якими правило ч.6 ст.147 закону має застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених законом про ліквідацію ОАСК (читай — не застосовується взагалі). Іншими словами, Президент запропонував, а нардепи свідомо пішли на порушення системи забезпечення функціонування судової влади.

При цьому не було опрацьовано навіть фінансової складової ініціативи. Реалізовувати закон про ліквідацію ОАСК планувалося «у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на фінансування органів у системі правосуддя».

Штатні експерти-науковці Верховної Ради попереджали про некоректність такого підходу Адже Бюджетний кодекс визначав (ст.51), що у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв’язку з утворенням таких нових державних органів. У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Тобто єдиною метою реформи було усунення суддів ОАСК від правосуддя, незважаючи на очевидні негативні наслідки для громадян та бюджету країни.

Dura lex

Що ж ми отримали сьогодні? Окремі факти навела Державна судова адміністрація у відповідь на наш запит.

По-перше, процедура ліквідації ОАСК досі триває. ДСАУ зі свого боку видала наказ «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації» від 20.12.2022 №477 та на цьому її робота закінчилася. Бо відповідальним за передачу справ була визначена голова ліквідаційної комісії.

По-друге, ще у лютому 2022 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи — Київського міського окружного адміністративного суду. Ця юридична особа отримала запис у реєстрі, ідентифікаційний код, юридичну адресу (у тому ж будинку на вул.Липська, де розташована ДСАУ) та т.в.о керівника апарату. Суд навіть має електронну поштову скриньку. Але це все формальні ознаки існування. І в бізнесі такі підприємства називають фіктивними.

Адже, по-третє, хоча рішенням Вищої ради правосуддя і було визначено тимчасову кількість суддів у Київському міському окружному суді на рівні 51 одиниці, усі ці посади наразі є вакантними. І станом на сьогодні новий суд так і не розпочав діяльності. З моменту його створення справи цим судом не розглядалися взагалі.

Водночас півсотні суддів ліквідованого ОАСК досі продовжують отримувати виплати, а загальний розмір нарахованої винагороди суддям ОАСК становив:

2023 рік — 71,3 млн. грн.

2024 рік — 75,2 млн. грн.

2025 рік (січень—лютий) — 10,1 млн. грн.

При цьому у суму 157 млн грн не враховані видатки на апарат, який, за наявними даними, складається з 24 працівників.

Такі виплати грошей у ДСАУ пояснили дуже просто: згідно зі ст.135 закону «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Що ж, закон є закон.

***

І це вкотре підтверджує, що законодавець, хоча і мав би передбачити всі аспекти реформи, цього не зробив. Справи досі передані не були. І навіть за умови швидкої реалізації чергового етапу з утворенням ще двох судів, а також набору суддів до Київського міського окружного адміністративного суду, ситуація тут навряд покращиться. Доступ громадян до правосуддя ускладнено у сотнях тисяч проваджень, які є справами проти держави!

І хоча суддів ліквідованого ОАСК, які продовжують отримувати зарплату, можна було б перевести до інших установ, які відчувають кадровий голод, цього робити не стали.

Отже, єдиними помітними наслідками реформи адміністративної юстиції стали блокування доступу громадян до правосуддя та невиправдані додаткові витрати з державного бюджету. Винних при цьому немає, а розгляд справ в ЄСПЛ у зв’язку з блокуванням системи адміністративної юстиції — це лише питання часу.

Закон і Бізнес