Госбюджет-2022: ВАКС делится с барского плеча, КС хочет новый автопарк, а ВРП и краюшки не досталось
Не успели отдохнуть от «голодных» дебатов относительно обделенной в 2021 году судебной власти, как приходится планировать 2022-й. Министерство финансов продолжает ролевые игры, где оно — это Крот, а судебная власть — Дюймовочка, которая должна есть по ползернышка в день.
Хотілося б більше
На черговому засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики цього разу обговорювали лише одне, але дуже вагоме питання. Ішлося про проект закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев представив фінансовий розпис, яким його бачить Уряд, у розрізі тих суб’єктів, які мають відношення до предмета відання комітету. Так, видатки на судову владу збільшені на 2,7 млрд грн. порівняно із закладеними асигнуваннями на поточний рік. Як зазначив Р.Єромоличев, при цьому було враховано необхідність дещо підвищити заробітні плати працівникам апарату.
Також заступник міністра додав, що в частині поточних видатків враховані в повному обсязі потреби всієї структури Державної судової адміністрації та навіть капітальні видатки для місцевих судів, яких, як відомо, вже 2 роки вони не бачили. Щоправда, ідеться лише про аварійні об’єкти. Водночас Р.Єрмоличев звернув увагу на те, що процес формування бюджету тільки розпочався, а тому «може з’явитися можливість» розглядати збільшення витрат на судову владу. Тобто фактично пообіцяв не виділити, а лише поговорити про це.
Представниця бухгалтерської служби Конституційного Суду зазначила, що, за підрахунками та тими цифрами, які закладені в бюджеті на 2022 рік, КС не забезпечений на 30%. Це пояснюється тим, що Мінфін узяв цифри суто з поточних видатків на 2021 рік. Також не враховані зростання цін та зношеність комп’ютерної техніки. Адже для забезпечення мінімального рівня матеріально-технічної бази хоча б 10% техніки має оновлюватись. Щодо питання оплати праці, то тут не враховано того, що частина суддів має право на відставку й може його реалізувати. Утім, упродовж цих років КС не бив у дзвін, що йому не вистачає коштів на марки чи конверти.
Конфлікт інтересів
Але із суто матеріально-технічних аспектів деякі народні депутати вирішили перейти і на політичні питання. Так, Сергій Власенко запитав, яка кількість суддів КС наразі отримує заробітну плату, зокрема, чи виплачуються гроші Олександру Тупицькому та Олександру Касмініну, яких, як відомо, Президент звільнив своїм указом.
Представник бухгалтерської служби КС пояснила, що розпорядженням такі виплати призупинено, а відповідні асигнування залишаються на рахунку і не використовуються. При цьому розрахунки, зроблені КС, проводились виходячи із чисельності суддів, яка передбачена законодавством, тобто 18.
Його колега Сергій Демченко, який очолює робочу групу з питань забезпечення належного фінансування судової гілки влади, поцікавився, якими ж будуть пріоритетними витрати КС у разі, якщо фінансування з бюджету в повному обсязі отримати не вдасться. Однак у КС зазначили, що й так максимально скоротили бюджет, враховуючи фінансовий стан країни. І хоча наявна техніка вже ремонтувалась кілька разів, у пріоритеті — зарплати для працівників суду. Адже наявні на сьогодні тенденції можуть привести усіх у минуле — у 2014 рік, коли кваліфіковані кадри масово почали звільнятись через неналежне фінансове забезпечення.
Поступово від більш пріоритетних до менш пріоритетних представник бухгалтерської служби називала С.Демченку позиції, які необхідно закрити, а також їх «вартість» для держбюджету. Зрештою від суми, яку додатково просив КС, залишилось 10 млн грн.
І коли С.Демченко запитав, на що вони мають піти, представник КС відповіла, що йдеться про закупівлю 8 автомобілів. Мовляв, наявний автопарк необхідно ремонтувати і краще вже придбати нові. Однак саркастичний у своїй манері С.Власенко запропонував ще збільшити дану позицію. Вочевидь, краще було б взагалі не говорити про ці автомобілі, бо ж у ситуації, коли деяким судам першої та апеляційної інстанцій у цьому році не вистачало грошей на елементарні речі, прохання закупити 8 автівок ціною в мільйон кожна, лунає як захмарне. Зрештою від будівлі КС до метро — кілька сотень метрів.
С.Власенка ще більше обурило те, що заступник голови КС поінформував комітет про те, що відповідні розрахунки і побажання щодо бюджету на 2022 рік вони надавали представнику Президента у КС Федору Веніславському та представнику ВР у КС Ользі Совгирі. Це, на думку С.Власенка, свідчить про наявність конфлікту інтересів та необхідність ставити питання для відводу цих представників. На що О.Совгиря поспішила переконати, що ніякого конфлікту інтересів немає і вона та Ф.Веніславський просто першими ознайомились із запитами КС.
С.Власенко додав, що готується до участі у великій кількості справ, що опинились на розгляді у КС. І якщо останній просить певних осіб допомоги із фінансуванням і сам про це заявляє, то вочевидь це достатньо вагомі підстави для відводу.
Втім подальший обмін «люб’язностями» між О.Совгирею та С.Власенком голова комітету Андрій Костін був вимушений припинити. Адже, як він зазначив, ця дискусія вже не мала жодного стосунку до розгляду питання, винесеного на порядок денний.
Особливе ставлення
Надалі комітет заслухав побажання від представників Вищої ради правосуддя. Тут також заговорили про додаткову потребу в 63 млн грн. Питання матеріально-технічного забезпечення, як виявилося, у ВРП стоїть так само гостро.
Як зазначила в.о. секретаріату ВРП Тетяна Пархацька, вже сьогодні є необхідність оновити серверне обладнання та аудіосистему зали, оскільки вона не оновлювалася з 2013 року. «У нас є висновок експертизи про те, що наступного року аудіосистема повністю вийде з ладу, тобто її використовувати не можна буде. Ми розуміємо, що наразі в ковідних умовах усі засідання по можливості здійснюються онлайн, тому це може суттєво вплинути на діяльність ВРП наступного року», — прокоментувала Т.Пархацька.
Також Раді не вистачає площі, бо потрібно забезпечити матеріально-технічною базою 6 членів конкурсної комісії, яка формуватиме новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Хоча не зрозуміло, чому цих членів не можна розмістити у будівлі самої ВККС, яка простоює без господарів.
Головний бухгалтер ВРП наголосила на тому, що бюджет на 2022 рік не може залишитися на тому ж рівні, що й на 2021-ий, хоча б тому, що збільшується база для нарахувань єдиного соціального внеску. У ВРП відзначили, що не розуміють, чому в Мінфіні до них таке «особливе ставлення», що тільки їм не було додано жодних коштів на витрати у 2022 році. Адже всі потреби були підраховані й аргументовані, в тому числі на робочих зустрічах ВРП та Мінфіну.
Еволюція навпаки
Далі зі своїми цифрами виступили представники Верховного Суду. Заступник Голови ВС Богдан Львов зазначив, що Мінфін займає доволі конструктивну позицію, хоча видатки на 2022 рік забезпечені не повною мірою. Тут найбільше переймаються видатками розвитку, хоча й розуміють, що сьогодні сума у 319 млн грн. на розвиток є значною, все ж сподіваються завершити реставраційний ремонт будівлі Касаційного цивільного суду, а також реконструкцію будівлі Касаційного адміністративного суду. На питання С.Демченка щодо вирішення проблеми із виплатою суддівської винагороди суддям Верховного Суду України, Б.Львов зазначив, що у ВС сподіваються на те, що після усунення наявного дуалізму, вдасться проводити виплати суддям ВСУ на рівні суддів ВС.
Слідом за ВС, виступив і в.о. Голови ВСУ Василь Гуменюк. Попри наявні рішення КС та Європейського суду з прав людини, а також сподівання, висловлені ВС, за його словами, судді ВСУ досі нічого не отримують.
Вищий антикорупційний суд в особі керівника апарату Богдана Крикливенко озвучив необхідність у коштах на додаткові потреби. Тут заговорили про критичну потребу на суму трохи більшу за 81 млн грн. С.Демченко додав, що саме завдяки тому, що ВАКС у 2021 році відмовився від частини коштів, вдалося дещо вирівняти ситуацію з недостатнім фінансуванням судів першої та другої інстанції. Саме тому, як зазначив представник ВАКС, у плануванні на 2022 рік не вказують ще 100 млн грн. витрат та, розуміючи скрутну ситуацію, не просять зайвого.
В ході представлення потреб Державної судової адміністрації т.в.о. голови ДСАУ Олексій Сальніков зауважив, що проектом держбюджету-2022 рік передбачено на решту установ судової системи понад 18,5 млрд грн., з них за загальним фондом — 15,77 млрд, за спеціальним — 2,75 млрд грн.
«На 2022 рік передбачено на 13% більше ніж на 2021 рік, що забезпечує потребу органів системи правосуддя на 72,3%. Обрахована ж ДСАУ потреба складає майже 26,7 млрд грн. Ці граничні обсяги видатків будуть спрямовані на оплату праці та нарахування на неї, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, видатки розвитку, виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, а також на інші поточні видатки», — зазначив О.Сальніков.
У свою чергу голова Ради суддів Богдан Моніч прокоментував ситуацію таким чином: «Зважаючи на ту ситуацію, яка складається останні два роки в судах першої та апеляційної інстанцій, безумовно, я підтримую як пріоритет виділення коштів за запитом саме ДСАУ». Окрім того, Б.Моніч порушив питання щодо можливості проведення з’їзду суддів у дистанційному форматі. Але наголосив, що поки не будуть внесені зміни до Конституції, це вочевидь видається неможливим. Сьогодні ж, за підрахунками, такий з’їзд коштує близько 2—3 млн грн.
Після такої великої кількості названих цифр і такої різниці між бажаним та пропонованим, члени комітету підтримали проект закону. А представники судової гілки влади не полишили сподівань викроїти з бюджету ще бодай щось. Мрії, щоправда, у всіх різні: у КС — автівки, у ВСУ — бажання бути поміченими, а у ВРП — залишитись на плаву.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!