Купить пашню за взятку

Насилие на рынке земли — это плохо, однако ожидаемо: что на самом деле новая власть думает о реформах

Народные депутаты сообщили, что они вышли на финишную прямую земельного марафона, однако оказалось, что законопроект №2178-10 — лишь первый из десяти, которые необходимо принять.

Заборонити неможливо дозволити

Майже п’ятимісячна підготовка до відкриття ринку землі дісталася початку фіналу. Адже законопроект №2178-10 невдовзі буде передано на розгляд парламентарів. Як стверджує голова Комітету ВР з питань аграрної і земельної політики Микола Сольський, вони встигли опрацювати всі правки та підготувати закон до розгляду.

Найбільша проблема, на думку М.Сольського, полягає в тому, що заможні люди не хочуть відкриття ринку землі, бо для них це, на відміну від більшості громадян, — зайвий клопіт. Адже великим аграріям доведеться вирішувати низку проблем, пов’язаних із системою внутрішнього управління та корпоративною структурою.

Хоча проект №2178-10 уже опрацьовано, уносити до сесійної зали його поки що не планують. Представники пропрезидентської монобільшості передбачають, що розгляд питання щодо відкриття ринку землі може заблокувати діяльність парламенту на кілька місяців. Тому спочатку голосуватимуть за більш термінові проекти.

Пообіцяли, що зради не буде. Крім того, голова комітету під час прес-конференції повідомив, які правки були враховані.

Продукт компромісу

Остаточна версія документа передбачає заборону іноземцям купувати українські землі сільськогосподарського призначення. Ця заборона поширюватиметься також на осіб без громадянства та на юридичні особи, учасниками яких є громадяни будь-якої іншої держави, або якщо неможливо встановити кінцевого бенефіціара. Не допускатимуть до ринку землі й тих, хто зареєстрований у будь-яких офшорних зонах, а також осіб, які мають персональні санкції.

Водночас на закиди із зали з приводу того, що правки істотно обмежують права нинішніх учасників агросектору, адже більшість великих вітчизняних латифундистів мають у своїй корпоративній структурі учасників-іноземців, представники монобільшості відповіли, що були змушені піти на такі обмеження.

«Рішення про недопущення іноземців до ринку землі є не популістським, а компромісним, і воно ухвалене не під тиском, а під впливом громадської думки», — зазначив голова комітету.

Присутній на обговоренні уповноважений Президента із земельних питань Роман Лещенко також зауважив, що обмеження допуску іноземців до українського ринку сільгоспземель не порушує інвестиційних зобов’язань. «В ЄС всі наші найближчі сусіди (наприклад Польща, Угорщина) проходили такий етап, і в них теж були обмеження щодо іноземців», — сказав він.

Крім того, Президент дотримується позиції, що рішення про право продажу землі сільськогосподарського призначення іноземцям може бути ухвалене виключно на всеукраїнському референдумі. А без наведення ладу в агросфері Україна не зможе підвищити добробут громадян. Тож шлях до загального щастя та процвітання лежить через терени реформ.

Перший, проте не останній

Достеменно не відомо, як саме, проте видається, що міжфракційна угода все ж залишилася в дії, адже народні депутати стверджують, що досягли компромісу і в питаннях концентрації землі. Так, до сесійної зали направлять проект, який містить обмеження щодо концентрації на рівні 10 тис. га. Водночас ключовою фігурою в цих питаннях стає громадянин. Адже саме фізична особа стає тим меридіаном, від якого визначатимуть обмеження.

Так, у проекті пропонується схема, за якої до уваги беруться підприємства, учасником яких є громадянин. Тож якщо фермер купив 5000 га землі, а ще 1000 га має як власник підприємства, то вважатиметься, що в нього є 6000 га. Тож збільшити розмір землеволодіння можна лише на 4000 га.

Проте не забороняється оформлювати угоди на родичів та пов’язаних осіб. Тож фактично все вирішуватимуть гроші та наявність міцної родини. Прикладів чималої концентрації земель, що закінчувалися величезними провалами, сучасна українська історія знає предостатньо.

Єдиним винятком з цього правила стають банки, які дістануть можливість концентрації земель без обмежень за площею. Втім, землю у власність банки зможуть набувати виключно на підставі звернення стягнення на предмет застави. На цей крок Уряд був змушений піти, щоб, за словами чиновників, гадати фермерам доступ до дешевих кредитів.

Проте, набуваючи землю, банк буде зобов’язаний здійснити її продаж на відкритому аукціоні. Якщо протягом двох років з моменту звернення стягнення банк не позбудеться права власності на сільгоспземлі, вони будуть конфісковані за рішенням суду.

Не забули й про стартову ціну для продажу ділянок сільгосппризначення. Так, зміни щодо нормативної грошової оцінки землі не на часі, вирішили депутати. Водночас до 1.01.2030 ціна земельних паїв не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

Нині, за даними Держгеокадастру, середнє значення НГО 1 га ріллі в Україні становить 27499 грн., тобто близько €1000. Найнижча — у Житомирській області, тут вона стартує від 21411 грн. за гектар. А найдорожчою є земля в Черкаській області, де один гектар коштує щонайменше 33646 грн.

Компромісні рішення

Про малих фермерів також подумали, стверджують у Комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики. Адже проблему нестачі грошей для придбання у власність земель, які вже обробляються, планують вирішити за допомогою дешевих кредитів для селян. Проте, щоб отримати гроші, фермерам доведеться додержуватись певних правил.

По-перше, всі угоди щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення будуть укладатися виключно в безготівковій формі. Крім того, для отримання пільгових кредитів фермерам доведеться підтвердити походження грошей. Спочатку держава страхуватиме ризики малих сільгоспвиробників, тож вони зможуть отримати кредити під 3—5% за умови, що мають гарну кредитну історію та вчасно сплачуватимуть борг.

Можливість передати землю в заставу надає банкам впевненість у поверненні грошей. Натомість на державну підтримку не варто розраховувати великим латифундистам. Адже, за словами спікерів, сьогодні держава зобов’язана підтримати насамперед найвразливіші верстви суспільства.

Пільгові умови будуть створені і для тих, хто отримав землі на праві постійного ведення селянського господарства. Так, для них держава передбачила можливість викупити власні землі без аукціону та за ціною нормативної грошової оцінки. Крім цього, вони зможуть отримати розстрочку на строк до 7 років. Ці рішення щодо підтримки фермерів обходитимуться приблизно в 4 млрд грн. щороку і близько 30 млрд грн. за 7 років.

Водночас землю за просто так не роздаватимуть. Так, на закиди щодо того, що фермери не мають можливості передати право довічного володіння у спадок і інтересам їхніх сімей завдається шкода, народні обранці відповідають досить категорично.

Гроші, які надійдуть до державного та місцевого бюджетів, будуть використані на розвиток села. Принаймні про це вже встигли записати в «Прикінцевих положеннях» проекту №2178-10. Зокрема, планується створити у складі спеціальних фондів державного та місцевого бюджетів Фонд розвитку сільських територій, кошти з якого витрачатимуться на енергозбереження, освіту, медицину та програми підтримки малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Тож, щоб підтримувати ці заходи та встановити рівні та однакові для всіх умови, держава не роздаватиме землі за гарну працю. Аргументуючи позицію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, його очільник Тимофій Милованов підкреслив, що демократія не тотожна справедливості, проте держава повинна створити умови для розвитку та виходу бізнесу з тіні. «Ми не повинні дискримінувати одних фермерів перед іншими через те, що одні почали працювати на землі до 1999 року, а інші — після», — зауважив він.

Ще більше навантаження

Про переважні права орендарів також не забули. Зокрема, права та обов’язки нотаріусів будуть розширені. Як зазначають депутати, нотаріусам не звикати виконувати функції первинного моніторингу, тож для того, щоб укласти договір купівлі-продажу землі, вони будуть перевіряти чинні договори оренди цієї землі. Якщо ж землевласник за місяць попередив орендаря про свої плани щодо продажу сільгоспугідь, а той протягом місяця не дав відповіді і все це підтверджується документами, то земля може бути продана.

Водночас порушувати переважне право на купівлю орендованої землі держава не дозволить. Крім того, для захисту прав орендарів буде встановлено спеціальні засоби, зокрема можливість звернутися із позовом про перекладення прав та обов’язків нового власника на орендаря. Звісно, за умови сплати повної суми коштів. Цим, до речі, планують нівелювати можливі «позадоговірні» відносини, коли пай продаватимуть за НГО, натомість власник отримає гроші у конверті.

Крім перевірки цих даних, нотаріуси лістануть доступ до всіх державних реєстрів. Тож матимуть змогу і перевірити розташування угідь, власність і подивитися, як воно виглядає в натурі. Принаймні для цього створюються всі умови. Зокрема, проводиться аудит земель, а Держгеокадастр наповнюється необхідними даними.

Як стверджують представники Уряду, проект №2178-10 є першим, проте не єдиним щодо земельної реформи. Тож для її повноцінного запуску народним обранцям доведеться провести через парламент з десяток законопроектів.

Так, один із них (№2194) вже прийнято в першому читанні, тож відповідно до нього змінять розпорядника землі. Держгеокадастр повинен піти з цього ринку, а землями будуть розпоряджатися територіальні громади. Втім, це призведе до величезної конкуренції, наголошують у міністерстві.

На відкуп громади

Децентралізацію українські громадяни невдовзі відчують уповні, адже відтепер більшість рішень прийматиметься на місцях. Тож, доки одні громади матимуть обшарпані хати та дитячі садочки в сараях, інші — нові дороги, інфраструктуру та європейський рівень життя. Різниця — у виборі, який робитимуть громадяни. Тож із владою доведеться знайомитись особисто, а чиновник матиме менше шансів нехтувати громадською думкою.

Українці від цього стануть мобільнішими та самостійнійшими, вважають в Уряді. Крім того, громадяни повинні зробити вибір між радянською спадщиною, коли все вирішувала партія, та величезним колом можливостей, які надає демократія. Проте за власні дії доведеться відповідати самостійно. Якщо в результаті вільних виборів до влади прийде маленький князь, який воліє поділити громаду на бояр та холопів, то громада матиме право його звільнити. Або ж допомогти йому піти.

Зі свого боку держава надаватиме громаді законодавчу підтримку та можливість для реалізації творчих планів. Що ж стосується можливих труднощів, то парламентарі через них не переймаються. «Насильство на ринку землі — це, звісно, погано, проте доволі очікувано», — заявив Т.Милованов.

Зокрема, на його думку, нічого принципово нового громадяни не побачать. Адже рейдерство і за умовно закритого ринку землі існує, акції протесту щодо відкриття ринку землі ми спостерігаємо майже 20 років, змінюються лише прапори, під якими проходять мітинги. Водночас боронити свої права повинен передусім громадянин, а біда в одному дворі завжди може прийти до будь-якого іншого. Тож нам самим доведеться обирати, в якому світі та за якими правилами жити. За законом джунглів чи Україна — це Європа?

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Роман ЛЕЩЕНКО,
уповноважений Президента із земельних питань:

— Президент чітко задекларував те, що земельна реформа в Україні буде реалізована. Вона проводитиметься поетапно, виходячи із тих запитів суспільства, які ми отримали протягом трьох місяців діалогу. За цей період була здійснена комунікація у режимі реального часу із сотнями профільних асоціацій, ми об’їхали 17 областей України та провели багато зустрічей.

У результаті цієї роботи був удосконалений законопроект про обіг земель, ухвалення якого дасть можливість навести лад у земельних правовідносинах. Водночас це — лише один із низки законопроектів. Ідеться про 10 базових проектів, зокрема щодо децентралізації та передання земель на місця, забезпечення інститутів переважного права, антирейдерства, фінансування підтримки малого та середнього товаровиробника, наведення ладу в усіх державних програмах, просторових геоданих, забезпечення належної інфраструктури, наповнення відповідних кадастрових даних.

За ці три місяці були напрацьовані базові законопроекти. Частина з них у процесі розгляду, інша — готується до розгляду.

Тимофій МИЛОВАНОВ,
міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства:

— Не буде готівкових розрахунків. Ми боротимемося з тіньовими ринками. Тому розрахуватися за придбану землю можна буде лише в безготівковій формі. Потрібно буде показати, звідки ці гроші взялися.

Обов’язок довести походження грошей на купівлю землі стане свого роду запобіжним механізмом від того, щоб нелегальні гроші не зайшли на ринок і не спотворили його. Водночас у законопроекті передбачаються пільгові умови придбання сільськогосподарської землі для тих, хто нею постійно користується. Державна підтримка буде зосереджена на здешевленні відсотків для купівлі землі.

Ми очікуємо, що відсоток, під який можна буде брати кредит, коливатиметься у межах 3—5% річних у гривнях. Це дуже прийнятні пільгові умови на рівні або менше від індексу інфляції. Ми формально компенсуватимемо банкам різницю з обліковою ставкою Національного банку.

Також підтримуватимемо маленьких фермерів. Також на допомогу зможуть розраховувати ті, хто буде мати 500 га, можливо, до 1000 га землі, а холдингам або великим господарствам, які мають десятки тисяч гектарів, її очікувати не варто.