Эксперты считают, что содержание конституционной жалобы необходимо переписать, чтобы обратиться с ней в Суд могли все
Судьи КС спорили о том, не мало ли открыть 73 производства по поданным 1500 жалобам. Кое-кто считает, что для Европы это многовато, кое-кто — что открытых дел должно быть больше. А справедливые критики считают, что отказ в открытии производства за необоснованностью жалобы свидетельствует о придирчивости и нетолерантности судей.
6 рішень за рік
Голова Конституційного Суду Наталія Шаптала зазначила, що мала кількість відкритих за конституційними скаргами проваджень пов’язана з проблемою їх підготовки. Вона повідомила, що конституціоналісти взяли курс на роз’яснення, аби скарги готували більш виважено.
За рік (першу конституційну скаргу другий сенат розглянув 21.05.2018) судді ухвалили 6 рішень про визнання неконституційними тих чи інших норм законів чи кодексів. Проте дехто дотримується думки: якби хоча б один скаржник не «виграв» у Суді, суспільство вважало б, що судді нічого не роблять.
Можливо, така невелика кількість пов’язана з тим, що українська скарга має найвужчий об’єкт. Утім, більшість переконана у тому, що винна у всьому низька правова обізнаність громадян у цій сфері.
Адже адвокати у ролі представників громадян у КС почуваються невпевнено. Тому ініціативні правники пропонують реформувати юридичну освіту у частині конституційного права. Вважають, що вивчення цієї основоположної дисципліни на першому курсі вишу нічого не дає і що наприкінці навчання до програми потрібно додати проблематику предмета.
Проте навіть невисоке конституційне IQ, як переконані окремі правники, не має слугувати приводом для відмови у відкритті провадження.
Є думка, що у вишневих мантій нульова толерантність до скаржників, які апріорі не здатні занурюватись у високі матерії Основного Закону. Тому судді мають підвищувати інтерес до нового інституту, а не відштовхувати громадян, які не пояснюють у своїх зверненнях юридичних доктрин, на яких ґрунтується невідповідність норми акта букві чи духу Конституції.
Тож, якби судді лояльніше ставилися до скаржників, відкритих проваджень було б у рази більше. Але у невідшліфованій процедурі розгляду також чимало якорів.
Усередині кухні
Оскільки скарги розглядають сенати, яких у КС два, не всі розуміють схему передання окремих проваджень до Великої палати Суду. Крім цього, явним недоліком профільного для конституційної юрисдикції акта називають можливість прийняття рішення щодо неконституційності будь-чого чотирма суддями. Це означає, що за умови мінімального кворуму суттєві зміни до правової системи вносить навіть не чверть від усього складу Суду.
У подальшому можливі й інші казуси всередині юрисдикції. Наприклад, сенати розглядатимуть тотожні скарги і винесуть протилежні рішення. Знову ж таки, експерти схиляються до того, що такі суперечності має вирішувати ВП КС.
Є претензії і до способу формування сенатів. У деяких країнах їх склад обирається шляхом жеребкування. Втім, наприклад, у Грузії пленум КС розподіляє суддів у сенаті рівною мірою від суб’єктів призначення. Діюча в Україні система не відповідає ні першому, ні другому способу. Адже призначені з’їздом суддів та парламентом члени КС розподілились у сенатах 50 на 50 (не враховуючи формально вакантного місця за квотою Верховної Ради). Натомість із 6 суддів, призначених главою держави, 4 працюють у другому сенаті, 2 — у першому.
Оцінити ефективність інституту досить легко, цим, як не дивно, займається Європейський суд з прав людини. Як відзначив суддя КС Віктор Городовенко, конституційна скарга може бути завершальною стадією пошуку правового захисту. Якщо у Страсбурзі її вважатимуть такою, то вважатимуть і ефективною. Якщо ні, то і суддям, і законотворцям буде над чим попрацювати.
Проте з огляду на юний вік скарги, можливо, варто дати їй трохи часу. Адже окремі інструменти інституту були використані лише нещодавно, що є безпрецедентним. Так, суддя КС Олег Первомайський згадує: за скаргою Андрія Дерменжи, яку передали на розгляд ВП КС, судді видали перший забезпечувальний наказ.
Утім, збоку видніше, чи потрібно все залишити, як є, або щось відкоригувати. Суддя КС у відставці Петро Стецюк вважає, що слід переписати зміст конституційної скарги. Адже скаржники, звернення яких Суд до уваги не взяв, втрачають можливість скористатися цим способом захисту. А змога захистити свої права шляхом визнання неконституційним акта чи його окремих норм має бути у кожного. Хоча судді погодилися, що у такий спосіб передусім охороняють Основний Закон, а не громадян.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Альберт ЄЗЕРОВ,
суддя Касаційного адміністративного суду, к.ю.н.:
— Оскільки людина, яка вийшла із цих стін із позитивною відповіддю Конституційного Суду на її звернення, все одно стоятиме перед питанням перегляду того самого остаточного судового рішення, яке її до нього привело, це породжує певні проблеми. З огляду на свій статус я не можу коментувати рішення, але питання практики обговорити можна.
Наприклад, нещодавно було прийнято рішення КС щодо виплат «чорнобильцям» (не за конституційною скаргою, хоча й могло стати її предметом). До КАС надійшла скарга на рішення апеляційного суду із цього ж питання у той самий день, коли КС ухвалив відповідне рішення. Звісно ж, у тексті скарги воно не згадувалося. Заявник вимагав перегляду судових рішень. Але чи міг ВС за таких обставин визначити, що суди першої та другої інстанцій порушили норми процесуального права або не дотрималися норм матеріального, вирішуючи цю справу? У цьому випадку КАС порекомендував скаржникові звернутися до апеляційного суду за виключними обставинами, як це передбачає ст.361 Кодексу адміністративного судочинства.
Ще одне питання — відсутність ретроспективної дії рішень КС. Положення, що визнане неконституційним, втрачає чинність з моменту прийняття такого рішення Судом. Тож суди загальної юрисдикції відмовлятимуть усім громадянам, щодо яких була застосована ретроградна норма, яка вже є неконституційною, але будуть задовольняти заяви тих, хто звернувся до судів уже після оприлюднення рішення КС. На мій погляд, ця проблема порушує питання справедливості.
На думку окремих експертів, було б добре, якби якомога більше скаржників могли потрапити «на прийом» до КС.
Материалы по теме
И.о. главы КСУ задекларировал храм
12.02.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!