Заочне кримінальне провадження допоможе захистити тих громадян, чиї кривдники переховуються
На відміну від цивільного провадження, інститут заочного розгляду є новим для вітчизняного кримінального права. Тому закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження)» від 16.01.2014 №725-VII заслуговує особливої уваги.
Інша сторона
У контексті питання про те, які положення чинного кримінального процесуального законодавства вимагають удосконалення, предметом обговорення, як правило, є додаткові гарантії захисту прав підозрюваного (обвинуваченого).
При цьому належна увага не приділяється тій обставині, що саме захист особи від кримінальних правопорушень згідно з ст.2 КПК — одне з основних завдань кримінального провадження.
У той же час при здійсненні представництва прав і законних інтересів потерпілого мені не раз доводилося стикатись із ситуаціями, коли особа, якій кримінальним правопорушенням було завдано матеріальних або моральних збитків, не може отримати належного захисту від держави, оскільки кримінальне провадження зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК (ст.207, ч.1 ст.249 КПК в редакції 1960 р.). Тобто у зв’язку з тим, що підозрюваний (обвинувачений) переховується від органів досудового розслідування й суду. При цьому розшук винної особи впродовж тривалого періоду (часто не менше ніж 3—4 роки) не дає належних результатів через об’єктивні обставини або бездіяльність правоохоронних органів.
Оскільки потерпілий, як і його представник, не наділений правом на проведення розшукових або інших процесуальних дій у рамках кримінального провадження, спрямованих на встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, він позбавлений механізмів захисту своїх порушених прав і законних інтересів. Крім того, фактично блокуються будь-які спроби потерпілого захистити свої права й законні інтереси в рамках цивільного судочинства, оскільки, як правило, такі провадження, зупиняються «до розгляду кримінальної справи (кримінального провадження) по суті», оскільки предмет позову безпосередньо пов’язаний з обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Так, в одній з кримінальних справ винними особами було здійснено протиправне заволодіння корпоративними правами засновників підприємства шляхом зловживання їхньою довірою під приводом бажання допомогти розв’язати проблеми, пов’язані із захистом майнових прав підприємства.
Надалі корпоративні права були реалізовані винуватцями, причому останні отримали прибуток у розмірі кількох мільйонів доларів США. Звернення потерпілих до органів досудового розслідування не дало позитивного результату, оскільки незважаючи на те, що кримінальне провадження триває вже понад 2 роки, не встановлено місцезнаходження винних осіб, не проведено їх допиту, не вручено повідомлення про підозру, не складено обвинувального акта.
А значить, потерпілі, які, по суті, позбулися свого бізнесу в результаті шахрайських дій винних осіб, у цих обставинах практично не мають можливості захистити свої права через відсутність в органів досудового розслідування достатніх підстав «для підозри таких осіб у вчиненні кримінального правопорушення» до попереднього проведення з їх участю низки слідчих дій.
В іншому провадженні, в якому недосконалість положень чинного КПК приводить, по суті, до незахищеності потерпілого, останній сам опинився в ролі обвинуваченого.
Так, обвинувачення грунтувалося на отриманні особою коштів як інвестиції в бізнес-проекти, пов’язані з оформленням права користування земельними ділянками. Кінцевий виконавець, на якого покладався обов’язок фактичної реалізації цих бізнес-проектів, отримані гроші привласнив, зобов’язання, відповідно, не виконав. Проти виконавця було ініційовано кримінальну справу, в рамках якої складено обвинувальний висновок (у порядку КПК 1960 р.), матеріали передані до суду для розгляду по суті. На цій стадії винуватець, маючи при собі привласнені кошти в значному розмірі (близько $3 млн), переховувався від суду, на підставі чого був оголошений у розшук, який впродовж 4 років не приніс ніяких результатів. При цьому інвестор, чиї права через зупинення розгляду кримінальної справи не були поновлені, у свою чергу ініціював нове провадження — вже проти посередника, роль якого полягала лише в переданні інвестованих грошей для здійснення бізнес-проектів. На сьогодні посередника, визнаного потерпілим у справі проти виконавця, тримають під вартою близько 2 років. При цьому кримінальне провадження проти виконавця дотепер зупинено у зв’язку з його розшуком.
На шляху змін
З огляду на вищезгадане застосування положень закону №725-VII, на мій погляд, матиме позитивний вплив на розв’язання подібних проблем і, відповідно, на поновлення порушених прав потерпілого.
Так, ст.5231 КПК передбачено, що проведення заочного кримінального провадження може бути здійснено при дотриманні таких умов:
• підозрюваний (обвинувачений) ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування (суду);
• підозрюваний (обвинувачений) належним чином повідомлений про дату, час і місце вчинення процесуальних дій (проведення судового засідання);
• підозрюваний не з’явився на виклик без поважних причин або не повідомив про причини неприбуття (такі причини не були визнані поважними);
• уповноважений орган визнав можливим проведення кримінального провадження за відсутності підозрюваного (обвинуваченого).
При цьому для забезпечення права особи на захист відповідно до ст.20 КПК заочне кримінальне провадження проводиться при обов’язковій участі захисника, який залучається з моменту ухвалення рішення про його проведення.
У цьому контексті вказані положення цілком відповідають європейській практиці й актам органів Ради Європи. Так, згідно з п.19 резолюції №(75)11 Комітету міністрів Ради Європи «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» від 19.01.73 розгляд може бути проведено за відсутності обвинуваченого за умов:
• своєчасного повідомлення особи, надання їй достатнього часу для підготовки до захисту й за наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення (перегукується з ст.5232 КПК);
• проведення розгляду в загальному порядку й надання захисту права втручатися в цей процес (див. п.7 ч.2 ст.52, ч.1 ст.5233 КПК);
• забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками такого розгляду, й обчислення строків на його оскарження лише з моменту вручення такого рішення (ч.1. ст.5235 КПК);
• надання особі права на оскарження судового рішення, винесеного за її відсутності (абз.3 ч.3 ст.395, ст.5235 КПК щодо подання заяви про скасування судового рішення, а також його оскарження в апеляційному порядку);
• забезпечення права на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо відсутність особи була викликана наявністю поважних причин, про які вона не могла повідомити вповноважені органи (п.2 ч.2 і ч.3 ст.5236 КПК).
Можливість розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого в разі його ухилення від прибуття передбачена положеннями кримінального процесуального законодавства низки країн, зокрема Франції, Данії, Німеччини.
Так, КПК ФРН передбачає можливість проведення розгляду без підсудного (§232), у тому числі за клопотанням самого підсудного (§233), при цьому визначає категорію справ (згідно з тяжкістю злочину), в яких такий порядок може бути застосований.
Статтею 269 КПК Болгарії заочний розгляд не поширюється на справи про обвинувачення в тяжких злочинах, коли присутність підсудного в судовому засіданні є обов’язковою.
Безумовно, стверджувати, що в Україні практика застосування положень, які передбачають проведення заочного кримінального провадження, відповідатиме європейській, поки що зарано.
Адже, як було відзначено Європейським судом з прав людини в рішенні «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 №67972/01, проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на справедливий суд»), тільки в тому випадку, якщо державні органи вживають заходів для ретельної перевірки «з метою встановлення поза обгрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді». На практиці ж це може бути пов’язано з низкою проблем і зловживань.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!