Цивільний позов у кримінальному процесі: сторони, суб’єкти та особливості відповідальності — огляд ВС

У разі завдання шкоди працівником юрособи діями, які не пов’язані з виконання ним своїх службових обов’язків, у юрособи не виникає обов’язку та цивільної відповідальності з відшкодування завданої шкоди.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок у справі №333/1017/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі, зокрема, оскаржувався вирок в частині стягнення завданої шкоди лише із засудженого. На думку захисника потерпілого, злочин стався під час перебування на посту в стані алкогольного сп’яніння з відома військового керівництва. Тому відповідальність за завдану шкоду має також бути покладено і на військовий підрозділ в якому засуджений і потерпілий проходили службу — ТЦК і СП.

Колегія ККС зазначила, що, з урахуванням положень стст.1172, 1174 ЦК, для покладення на юридичну особу цивільної відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних.

У даній справі судами було встановлено, що засуджений спричинив смерть потерпілому хоча і під час несення служби, однак не у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків, а через неприязні відносини з потерпілим, В такому випадку саме він має нести цивільну відповідальність за завдану моральну та матеріальну шкоду. А цивільно-правова відповідальність ТЦК та СП як юридичної особи виключається.

До тематичного огляду Верховного Суду щодо цивільного позову в кримінальному провадженні включені й інші правові позиції стосовно сторін такого позову. Зокрема роз’яснено, хто є суб’єктом відшкодування шкоди, акцентовано на застосуванні положень законодавства про страхування, проаналізовано питання солідарної відповідальності кількох осіб за шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, а також відшкодування окремих видів шкоди.

Серед іншого, зазначено, що:

дитина належить до суб’єктів, яким може бути компенсована моральна шкода, завдана смертю її батька, незалежно від того, чи проживала вона однією сім’єю із батьком, якому діями засудженого внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК, заподіяно смерть;

належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначив порушником його прав;

відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором ОСЦПВ, можливе за умови, що згідно з цим договором або законом №1961-ІV у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст.37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика;

встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов’язку з відшкодування шкоди.

Закон і Бізнес